Це було схоже на казку, в яку Ніколь боялася повірити до кінця. Та казка почалася звичайного зимового дня, коли вона їхала в тролейбусі, похмура після пар, і в навушниках грала знайома мелодія BTS.
Але чого вона не знала - це про руйнівну любов, газлайтинг, невидиме насильство й шлях до себе - коли доводиться відпустити не лише іншого, а й власну ілюзію, щоб вижити.