Купання

Пілігримус зайшов в кімнату, яка раніше слугувала йому медитацією оглянув її - на стінах з боків висіли кам'яні страшні накопичувальники сили, що мали вигляд різних нищих духів - вилита раніше ним з каменю ванна була не дуже глибокою і не надто місткою для Оксани - вона зможе зануритись в воду приблизно до талії - але плавати тут не було як - надто вже коротка вона була.
Він протер лице і тяжко видихнув з себе повітря.
- Я йолоп. Це ж треба було їй сказати про очі. Певно все це втома. Тільки злякав її. - Він прикрив лице рукою. - Гаразд - годі про це думати.
Дух-маг направив струмінь своєї сили, роблячи біля самої підлоги продовгуватий плаский отвір - дірку крізь яку він буде втягувати в дім воду. А над стелею зробив вже два більші отвори, крізь які ззовні мало долинати світло. В кімнату полинуло холодне повітря з над воду і сніг, що швидко танув від тутешньої спеки. Пілігримус не зважав на це.
Відкрив глечик, в якому було неперероблене веселкове скло і почав його загартовування, розтягувати й переносити до отворів.
Спочатку до нижнього продовгуватого, потім до верхнього. Матеріал швидко розтягнувся і став потрібної консестенції. Світло темних небес, що долинало крізь нього, забарвлень в темно сині й жовтогарячі кольори.
Підігримус позіхнув, але потягнув з нижнього отвору сніг, наповнюючи ним по вінця діру, в якій мала покупатись його іншосвітянка. Швидко білий сніг почав танути, а вода утворена з нього нагрівалась - від сили духа мага, спочатку він нагрів її не сильно. Але якщо Оксані буде вона надто холодна, в майбутньому він нагріє її більше.
Ще раз тяжко видихнувши повітря зі свого нутра, дух маг подався до кімнати, де чекала його дівчина.
Вона сиділа на краєчку ліжка і всміхалась йому. Швидко встала і її голова трошки від цього запаморочилась. Він підійшов до неї й взяв за руку.
"Довго чекала?Купальня вже готова."
" Та ні. Все дуже швидко. Тоді йдемо?"
"Може я візьму тебе на руки. Так буде швидше."
Дівчина побагровіла. Відвела свій погляд від лиця мага-духа. Він спохватився пояснювати:
"Якщо тобі не зручно не потрібно на руках. Я ж раніше не питав за це, у вашому світі така поведінка неприйнятна?. Тоді можемо і так пройтись."
"Ні. Все добре, давай на руках. В тебе і так купа проблем, ще мусиш зі мною розбиратись".
Підігримус на кілька секунд замовк, не знав, що на цю фразу відповісти.
"Послухай Оксаано те, що ти тут опинилась не твоя вина. Я... я .... зобов'язаний турбуватись про тебе. І я допоможу тобі у всьому. Не думай, що обтяжуєш мене. Я радий, що з тобою все в порядку. Тому не думай так."
Дівчина стисла його руку і від того в його серці потепліло.
" Гаразд не буде. Але все-одно давай поспішимо. В тебе, як ти сам говорив і інші справи є."
Пілігримус ледь підняв губи, намагаючись повторити її вираз лиця. Він відпустив її руку і підняв її на свої руки.
Міцні руки духа-мага тримали її ніжно і несли бережно. Вона несміливо поклала свої руки на його передпліччя, оскільки плечі були досі голими. Їй знову було ніяково. Вона намагалась не звертати уваги на досі розхристаний вигляд духа -мага, його запах і його брудний торс. І всеодно в спогадах дівчини постала картина нареченої з нареченим, які так само виходили в її світі з РАЦСу. Він теж намагався уникати прямого контакту очима з нею.
"Думаю, якщо він понесе мене ось так назад, я знову забруднюся. І ще потрібно запитати де в їх тут туалет. Чи може в них і такого нема."
Своєї магічною силою дух маг відсунув дерев'яні грубі двері й поставив її на теплу кам'яну підлогу. Тут було мало світла, але було тепло. На стінах висіли чи то кам'яні картини чудовиськ, чи то їх статуї, що її трохи лякали.
Пілігримус бережно торкнувся її руки.

"Я трошки нагрів воду. Спробуй чи тобі вона буде нормальною."
Оксана кивнула і пішла до води. Дух маг не відходячи очей слідував за нею, готовий в будь-який момент прийти на допомогу.
Оксана торкнулась ногою води - вона була теплою, не підходила для купання. Повернула свою голову назад, дух-маг вже був за кілька кроків від неї.
"Він уміє так швидко пересуватись?"
Вона торкнулась до його руки.
"Підігрій воду ще трішки.І до речі - чи є в вас якісь засоби для купання? Мило, шампунь для волосся, рушник? Бо тут я цього ніде не бачу."
"Мило?Шампунь?Рушник? Гм. Ааа, я здається розумію. В мене були ті запашні засоби ріденькі? А рушник це що?"
"Тканина, щоб витерти шкіру після купання."
"Зрозуміло. Зараз нагрію воду і принесу щось. Або я б міг сам тебе висушити."
Оксанина голова швидко опустіла. В голові пронеслась картинка як він оглядає її мокре вологе тіло. Вона почервоніла і намагалась відігнати з думок цю картину. Пілігримус встиг побачити цю картинку - і теж засоромився.
"Не знаю, як у вас тут прийнято, але у нас у світі не можна, щоб незнайомий чоловік дивися на голу жінку, хіба що він лікар ну або вони мають якісь дуже-дуже близькі стосунки. "
Пілігримус почервонів. Звісно, він же ніколи не бачив голими своїх посестер. Це було не розумно з його боку таке пропонувати. Напевно знову вдавалася в знаки його втома. 
" О. Я... це, мабуть, справді не вдала ідея. І вибач, я не хотів тебе образити. Тільки допомогти. А чоловік це як в нас дух-маг, так? - Дівчина кивнула.- Тоді я принесу рушник і все інше, а ти побудеш тут трішки одна?"
"Звичайно побуду. І ти не винен, ти ж хочеш допомогти, і ти маєш сестер чи як ти казав посестер? ".

"Є, багато як менших, так і старших, і побратів теж, але ми з ними не в хороших стосунках." - Подивився на кам'яну підлогу під собою він. 

"О, вибач що спитала і ще раз дякую, що допомагаєш мені. Я ні на що не ображаюсь - і надіюсь ти теж.
Пілігримус усміхнувся, швидко відпустив її руку, щоб вона не встигла прочитати його стурбованих думок "Поки що не ображаєшся, але коли дізнаєшся - що це я тебе сюди затягнув і саме через мене ти ледь не вмерла - все зміниться. Ти мене зненавидиш, як і втім майже всі в цьому світі. Оксаана дивилась на нього здивовано, не розуміючи осатнніх його емоцій, вона вирішила більше не зачіпати тему його родини, щоб його не злити і відійшла від духа-мага назад на кілька кроків, коли він направив свою вогняну силу на воду. Пілігримус в цей час намагався сконцентруватись на кількості енергії, яку відпускає, щоб вода не стала від його необмежених дій кип'ятком.
Кімната наповнювалась приємним теплим паром. Жовто сині візерунки відблискували на воді.
Коли справа була завершена, Пілігримус підійшов до Оксани, торкнувся її руки.
"Спробуй тепер."
Він підійшов до ванни разом з нею і бачив як її голі пальчики стрункої ніжки торкнулись до води, поки вона міцно тримала рукою його руку.", 
"Водичка ідеальна, якраз в такій я любила купатись."
"Добре. Тоді я вже піду. А ти... Ну ти ж сама знаєш, що робити. Повернусь за мить"
Оксана спантеличений кивнула і відвела свій погляд до води.
Кам'яні двері посунули в бік, впускаючи в приміщення свіже повітря дому, що трішки пах духом-магом, і Оксана зрозуміла, що їй подобається цей запах, запах безпеки. Пілігримус вийшов з кімнати.
Оксана повільно почала знімати з себе спортивний костюм. Одежа наче прилипання до її тіла, тому робити це було важко. Потім зняла ліфчик, озираючись на двері. Хотілось швидше залучити в воду, щоб Пілігримус не побачив їх тепер надміру кісткового тіла. Вона завжди була ходою, але зараз більше нагадувала скелет. Спортивні штани було знімати не легше, але вона справила, лишились лише чорні трусики. І їх вона зняла. Одяг склала поруч біля води, його можна було попрати пізніше і знову використовувати, якщо знадобитися. Її тіло покрилось мурашками. Воно було подразнене і чесалось, хотілось відразу зануритись в воду по маківку, але розуміючи свій стан, вона намагалась рухатись повільно. Дівчина знову озернулась на двері і почала заходити в воду.
Приємне відчуття наповнило тіло. Спочатку вода торкнулась колін. Потім дівчина присіла. Вода дійшла до талії. Дівчина наповнили долоні цією водою і почала поливати ними змучене спітніле тіло, відчуваючи від того неймовірне полегшення.
Двері з шумом почали відкриватись.
Вона швидко сховала свої перста і плечі під воду. Прикрила їх руками для надійності. Знала, що Пілігримус її не скривдить, але всеодно було соромно.
Пілігримус ковтнув слину, відвів погляд від голови дівчини, прозора вода дала роздивитись її надміру худе тіло, і він подумав, що після купання потрібно буде ще принести їй в кімнату "їжі". В цю мить він відчув також відчув збудження, його вкрила хвиля жаги, яку він вже відчував колись, але так давно, що майже забув це почуття. "Я вже давно не нижчий дух, то чому таке відчуваю?Це через те, що ми пов'язані кров'ю".

Оксана уважно подивилась на те - що він приніс. В його руках була сіра пласка кам'яна таця, а на ній стояли глиняні великі прозорі закорковані баночки, з тими ароматичними засобами всередині про які він говорив раніше.
Він мовчки поставив її поруч з Оксаною. Подумавши трошки розкоркував їх, щоб в неї не виникло проблем. Протягнув руку спочатку до мокрого оголеного плеча, але потім передумав і - направив долоню до румяної щоки дівчини, вона спочатку відсахнулась, але потім зрозуміла, що він просто хоче їй щось сказати.
"Ти не йдеш звідси. Я... ем не звикла купатись в компанії чоловіків. Та і в компанії жінок теж. - Вона намагалась стримати у своїй голові картинки того, як колись під час одних із виїздів на змагання в іншу країну приймала душ в компанії незнайомих спорцменок дівчат. Але в зародку перекрила ці думки.
"Не хвилюйся. Я тут лише для безпеки, ти ще дуже слабка. Боюсь з тобою щось може статись. Я буду біля виходу. Дивитись на буду, якщо що, можеш просто щось сказати по своєму. Добре.?"

Оксана кивнула.

Дівчина проводила його поглядом і поки дух-маг всівся біля дверей на свої коліна, поклав руки на кам'яну підлогу і закрив очі. Оксана почала досліджувати засоби, які приніс Пілігримус, вони приємно пахли фруктами і на руках пінились. Їй досі було незручно, що тут з нею він. Але вона обережно почала підніматись з води, сіла на теплий кам'яний бортик і спочатку повільно вимила брудне тіло. Потім знову опустилась в воду нахилила голову і намочила волосся. Тепер лишилась в воді, сіла на свої коліна біля краю і намилила цим же милом з приємним запахом фруктів своє волосся. В голові почало трошки паморочитись від пару і спеки, в лобі запульсувала кров. Вона глибоко вдихнула повітря.

Опустила пінисте волосся в воду, щоб змити з нього засіб. Але тримати так голову було важко. Тому вирішила, зайти трошки глибше і опустити голову назад. Руками допомогла собі і дивилась на напружену спину духа-мага, що за весь цей час і не ворухнувся. "Мабуть, він дуже втомлений. Боже тут так душно. Може попросити його відкрити трошки двері, щоб сюди зайшло свіже повітря. Але ж він побачить мене голою. Не знаю як в їх там заведено. Краще не робити так." - Вона знову опустила голову і волосся в воду. Повторювала про себе :"Я витримаю". І з останніх сил домила голову. Усміхнулась сама собі за витримку. " Я це зробила і почала вставати з води й виходити з ванни. Тільки раптом гладке камені від водою чомусь стало надто слизькими, чи то вона просто невдало на нього стала - а в її голові дуже запаморочилось, вона не втримала рівноваги, почала падати назад в воду, пискнула. Встигла закрити рота і носа рукою. 

Коли впала в воду. Пілігримус швидко опинився поруч - його руки схопили її за талію і підняли до гори.

"Оксаанна все добре."

Дівчина навіть не встигла зрозуміти, що сталось, як стояла біля паруючої води в обіймах духа-мага - який уважно розглядав її лице. Її голе тіло торкалось його брудного одягу.

"Здається я знову брудна." - Подумала вона, її щоки були червоними, а серце в грудях шалено калатало.

"О, вибач."- Він все ще тримаючи її, віддалився на максимальну доступну відстань і міцно закрив очі. Він тяжко дихав, злякався за неї. - "Я нічого не бачив. Тобто...ти пискнула і я подумав, щось сталось, побіг до тебе. Ти падала в воду... я не встиг."

"Все нормально. Тут дуже душно і я послизнулась. Встигла закрити дихальні шляхи рукою і в них не потрапила вода....- Вона звернула увагу на руки, що міцно тримали її за талії. І його стурбоване таке замурзане лице, він його вигляду їй чомусь хотілось усміхатись. - Дякую, що так швидко зреагував... А ти брудний. Я зараз швидко залізу в воду ще раз. Відкрий будь ласка двері, щоб зайшло повітря. Можеш відпустити мене, я не впаду."

"Добре, тоді присядь - я швидко відкрию"- Він нарешті відпустив її, розвернувся на сто вісімдесят градусів і тільки тоді відкрив очі і видихнув повітря з грудей, пішов до дверей.

"Він точно нічого не бачив." Питала себе Оксана, занурюючись в воду, знову так же обережно як на початку. Вона змила з себе сліди бруду від духу-мага. Там де його руки прилягали до її тіла, їх було найбільше. Чомусь стираючи їх руками їй було дуже ніяково - наче вона змивала якусь печатку на важливому документі, дівчина знову дивилась на спину Пілігримуса. Обережно піднялась з води, загорнулась в тканину, яку їй дав дух-маг і покликала його.

-Пілігримус.- Вийшов радше писк, ніж те чого вона хотіла

Чоловіку було дивно чути її в живу. Він швидко підійшов до неї., торкнувся руки, яку вона вийняла з тканини.

"Я вже все і можу постояти біля дверей і почекати поки ти покупаєшся."

"Я можу пізніше це зробити, занесу тебе в кімнату. "- Він почав тягнути руки до неї, щоб підняти. Але вона відступила. Сама схопила його за руку.

"Ти брудний. Не хочу знову замазатись. Крім того, за десять хвилин же нічого поганого не станеться?"

"Ем. Гаразд. Тоді давай підійдеш до дверей. Там більше свіжого повітря, щоб тобі знову не запаморочилась голова. Пізніше зроблю тут лавку, щоб ти могла сидіти зі всіма зручностями. - Він провів її до дверей. - О і в мене нема чистого одягу, зараз збігаю."

"О. ага. Я щось не подумала за це."

Пілігримус повернувся дуже швидко, кивнув їй, поклав чистий одяг збоку ванни і почав роздягатись. Оксана тільки зараз згадала, що варто було б відвернутись. Його голі плечі, під одягом теж були сірими, як вона згадувала прикусивши губу. З-заду було чути плюскіт води, і шарудіння. Пілігримус теж використовував ті рідкі засоби, що й вона.

Пройшло менше десяти хвилин перш ніж він стояв біля неї, повністю одягнений і абсолютно чистий. Оксана роззявила рота дивлячись на його новий одяг - срібного кольору красивий і довгий, чистий , але втомлене лице. Навіть його волосся на відміну від її було сухим і блистіло, а головно він якось спромігся дуже швидко зробити зачіску,і воно було зверху зібране в дивну конструкцію, яка абсолютно відрізнялась від тієї, яку вона бачила днем.

Він торкнувся її руки.
"Я ще хотіла одяг свій одяг випрати? В нас є на це час?"
" З цим справиться Урсамікус і принесе все тобі. А ти і так сильно втомилась. Давай швидше, віднесу тебе в кімнату."- Він взяв її на руки і поніс з кімнати. За ними вода з ванної вилетіла крізь веселкове вікно, що було з низу на вулицю.

"Твоє волосся?" - Оксана торкнулась його шиї, щоб запитати про нього. По його тілу пройшли мурашки.

"А, я заплів його і висушив своєю силою. Прийдемо в кімнату я і твоє висушу і якщо хочеш заплету."

"О добре. Але ці ковтуни було б добре спочатку розчесати".

"Розчесати?"А ти маєш на увазі, що тобі треба гребінець. Я знайду його тобі, або скажу це зробити Урсамікусу, якщо не вийде самому."

Оксана кивнула і прибрала руку з його шиї і він відчув втрату, було приємно коли вона його торкалась.
В кімнаті дух маг швидко висушив її волосся, як і пообіцяв і вклав її в ліжко.

"Будь обережним" - Попросила його дівчина, її рука стискала його пальці міцніше ніж потрібно. Вона боялась лишитись самою. Дух-маг намагався заспокоїти її.

"Я дуже сильний і обов'язково вернусь. Можливо ти навіть знову побачиш де я, коли заснеш."



"Шкода що я не можу нічим тобі допомогти."

"Ти маєш одужувати. Це головне твоє завдання. Добре."

Оксана усміхнулась і кивнула йому. Розтисла свою міцну хватку. 

Він пішов від неї, поспішав наготувати їй їжі й вирушити на перевірку всіх місць, де могли ховатись небезпечні чудовиська. Наказав своєму слузі знайти Оксані гребінець і випрати одяг, а також потурбуватись, щоб вона вчасно їла. Пішов до тіл мертвих духів, тремтячи від сорому і страху - певно його ще дуже довго переслідуватимуть ці почуття.