РОЗДІЛ 1

Не зважаючи на початок нового року снігу на вулицях міста взагалі не було. Зате холод пронизував людей до кісток, змушуючи їх швидше добиратися на роботу, в громадський транспорт чи затишні кав'ярні. Аромат кави і свіжої випічки зводив з розуму. Хотілося зайти в середину кав'ярні й більше не виходити звідти. Зима насправді дуже колюча й морозна істота. За непослух покарає смертю, а пройдеш випробування стійкістю - отримаєш винагороду. От тільки яку- невідомо. 

Августа Нестеренко здавалося не помічала нічого навколо себе. Заглиблена у власні думки, чимчикувала на роботу,яка стала по суті рутиною. Звичкою , якої так важко позбутися. Свята проминули непомітно. Жінка більше переживала через те, що досі не видала жодну паперову книжку, хоч написала багато різних історій й опублікувала їх онлайн. Вона дуже любила вигадувати щось цікаве, а потім ділитися з іншими. Ця звичка сформована в дитинстві, де не було місця веселощам. Батько часто прикладався до чарки і бив маму та дочку. Після того в неї з'явилася стійка відраза до будь якої форми насильства. Та психологічні травми виявилися сильнішими. Августа мала стосунки з чоловіком, який теж бив її, не ночував вдома і поводився як справжній монстр в людській подобі. Через війну таких людей дедалі більшає. Він вбивав людей і через це з'їхав з глузду. На щастя вона змогла втекти від нього й розпочати новий етап життєвого шляху. Так було до біса важко. Хотілося на стелю лізти. Сховатися в мушлю й не вилазити на світло. Їй здавалося, що воно згасло. Назавжди . Лише для неї однієї. 

Пройшовши курс лікування і змінивши декілька робіт, жінка нарешті почала вертатися до себе справжньої. До тієї людини, якою була завжди. Просто не розуміла цього. Та найбільше її радувало повернення до творчості. Історії писалися легко й невимушено, змушуючи читачів з завмиранням серця слідкувати за героями, знаходячи щось своє. Неповторне. Таке, про що не говорять навіть рідним. Особливо рідним. 

Зима змушувала Августу щільніше кутатись в теплий шарф і затягувати шапку по самі очі. Їй було 31, хоч виглядала молодше. Сірі очі допитливо й насторожено вивчали світ і людей. Ех, люди. Ці істоти здатні завдати як найбільшого болю від якого зводиш рахунки з життям так і найбільше щастя.