Зимові зорі, по домашньому теплі,
Жевріють гарячим вугіллям на небосхилі.
Зимові зорі вгорі замість стелі,
Такі могутні і одночасно безсилі.
Скажіть мені зорі, як і де саме
Закінчуються всі наші дороги?
Чи ще колись кружлятимуть літаки між вами?
Чи коли-небудь знову відчуватиму ноги?
Нехай глибоко в землю вони пустять коріння
І пробʼються соняхами у небо весняне.
Круки полями рознесуть ще сире насіння,
Бо любові моєї на всіх стане.
Тепер на всіх вистачить мого терпіння.
Поспіх вбиває - це я засвоїв.
Легені заповнюються важким камінням.
Не вистачало розмов. Не вистачило набоїв.
Не вистачає часу, не вистачає тепла.
Люті морози, хоч ви обіймайте.
Навколо пливе вже суцільна імла.
Зимові зорі, я до вас. Зустрічайте.
15.01.24
Відредаговано: 11.03.2026