Зимові пригоди бабусі та Натусі

Розділ 9. Де поділися мітли?

Теплого Різдва з чарівниць було поки що досить, тому вирішили наступною зупинкою зробити Норвегію. Оскар, дивний невисокого зросту чоловічок, а насправді досить серйозний чаклун, здавалося, навіть не помітив прибуття гостей. Натомість він робив якусь “ревізію” у своїй шафі.

AD_4nXcl3E4EZS8lR35fE8iyEZIt0QQeVC8749-Dz10ZNeJY1R7boviKDO0iWkzs430cZllckqEEVyxVjkT2t60FyJrv7K8RoEZfZb19vk3bjLON1-l2W3fc4vVCTEi9xFV1tpMEJnfAtbA0LA5lg9WlqK8?key=lmcRw71iKYR5yOQJqL2BeA

Читаючи останні новини у газеті, що зависла у повітрі на рівні його очей, він лише зрідка обертався до своїх речей і скептично їх оглядав.

– Всього шість мітел, ні, це неможливо! І де я віники поклав? – говорив чоловік сам до себе, розмірковуючи вголос.

– Оскаре, друже, чому ти такий стурбований? – запитала Ельвіра, так і не дочекавшись від нього привітання.

– А, ви вже тут! Чудово! Проходьте, проходьте! Допоможете мені підготуватися до Різдва!

– Щось приготувати? – запитала Натуся, сподіваючись, що гусені у Норвегії їсти не доведеться.

– Та ні, куди там готувати, коли тут таке робиться! – махнув рукою чаклун.

– І що ж таке тут робиться? – зацікавилася бабуся.

– А ти що магічної преси не читаєш? – здивувався Оскар.

– Лише українську, до норвезької руки не доходять! – зіронізувала Ельвіра. – І що пишуть?

Замість відповіді чоловік відіслав газету рукою до гостей і та плавно полетіла у їхньому напрямку. На розвороті великими літерами було написано: “ЗЛІ ДУХИ І ВІДЬМИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НА ЗЕМЛЮ НАПЕРЕДОДНІ РІЗДВА!” Після цього заголовку розповідалося, що на Святвечір усі сили зла збираються на землі, щоб творити свої відьмацькі справи. Далі у статті йшлося й про те, як запобігти цьому і що потрібно робити.

– Ви ховаєте мітли й віники? – перепитала Натуся, дочитавши до кінця сторінки.

– Саме так! – підтвердив серйозно Оскар. – Всім же давно відомо, що якщо у відьом та духів не буде транспорту, то і зла вони нароблять набагато менше!

– Але ж можна пересуватися й іншими способами, – зауважила бабуся. – Ми з онучкою тому прямий доказ!

– Та ви ж добрі чарівниці, а у нас з вами свої магічні транспортні засоби й способи подорожувати в часі й просторі. А у наших суперників – свої. І взагалі, чому я вам все це зараз пояснюю замість того, щоб перевіряти оселю на наявність віників та мітел.

– Якщо хочеш, ми тобі з цим допоможемо! – мовила Ельвіра. – Дві руки добре, а шість краще!

– Чудово! – заклопотаний Оскар не оцінив бабусиного каламбуру. – Тоді ви дивіться на кухні та у спальні, а я ще раз огляну коридор та вітальню. А потім ще на горищі треба буде подивитися.

Пошук, на великий подив чарівниць, виявився непростим. А все тому, що мітли та віники Оскара були живими й не хотіли проводити Святвечір та Різдво замкненими у пильній шафі. Одного віника Ельвірі вдалося спіймати за рукомийником, іншого – Натусі – під ліжком.

А дві мітли взагалі залізли на горище і повисли над стелею. Довелося використовувати магію, щоб їх звідти зняти. Коли всіх втікачів було надійно замкнено у гардеробі, Оскар нарешті зміг розслабитися і решта вечора пройшла у приємній атмосфері за святковим столом.

Ну що ж, як не крути, теж оригінальний спосіб провести свято, чи не так?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше