Зимові настрої

На вулиці мокро...

На вулиці мокро. То небо не стримує сліз,
Холодною мжичкою сіються хмари спроквола.
Дрібні брудні бризки раз-по-раз летять з-під коліс,
Немов дофарбовують сірість понуру довкола,
Щоб вже незворотно поглинути всі кольори,
І натяк найменший, що в світі існують ще барви.
Але горобина червоним в гіллі майорить,
Мов вогник палкої надії незгасний яскравий.
І серце тріпоче, раптово зігрівшись теплом,
Мов пташка замерзла у теплих обіймах долоні.
Ще сірість безсила весь світ захопити в полон!
Це краплі дощу на щоках, чи це сльози солоні?

Валентина Дрегваль

Подобається

#1758 в Різне
#426 в Поезія

У тексті є: зима, зимове місто, відчуття війни

Відредаговано: 29.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись