Зимові настрої

Зима прийшла...

Зима прийшла. Розплакалась дощем,
Понурим сірим безнадійним смутком.
Душа не певна, чи чекати ще
Їй від життя чогось. Легкі нечутні
Лягають зморшки на сумне чоло.
На дотик, мов шовкове павутиння.
Глибокі й темні, повним втоми тлом
Під очі залягають кола сині.
І сріблом щедрим рання сивина
Вкриває скроні м'яко й передчасно.
Немов ніде, ні наяву, ні в снах
Ніколи легко, безтурботно й щасно
Я не сміялась. З мильних бульбашок
В повітрі сяйво райдуг не ловила,
Не чула співів радісних пташок,
Не тішилась життям і не любила...

Валентина Дрегваль

Подобається

#1758 в Різне
#426 в Поезія

У тексті є: зима, зимове місто, відчуття війни

Відредаговано: 29.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись