Зимові настрої

В сон зимовий

В сон зимовий довкіл все рине.
В простирадлах снігів земля
М'яко вмощується. Я нині
Також сонна, мов не своя.
Також прагну у сни полинуть.
Якнайдалі від смутку й скрут.
Час свій поступ неначе спинить,
Страх сховається в дальній кут
Підсвідомості. Тільки пам'ять
Буде довго шукать розрад.
Образ твій мені знову явить
Несподівано і невлад.
Пересипле споминів зернятка,
Мов коштовні перлини. Враз,
Наче у чарівному дзеркалі,
Я побачу тебе. Не раз
Я вже каялась, намагалася
Все забути. Не відпустив.
Щось далеке в тиші озвалося
Ніжним відгомоном лунким.
Всіх бентег моїх на завершення
Білим снігом лягла печаль...
Розбуди мене, як повернешся,
Тихим дотиком до плеча.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше