Зимові настрої

Січневе сонце тішиться...

Січневе сонце тішиться і тішить,
Немов руде грайливе кошеня.
В душі чомусь панує дивна тиша.
Лиш вітер хвилі на воді здійняв.
Уламки криги гострі крають плесо.
Вода мов вкрита битим кришталем.
І знову руки так нестерпно мерзнуть.
Та серце відпустив жалобний щем
За втраченим хоч на якусь годину.
Не прагну вже шукати забуття.
Над річкою у цю погожу днину
Знов відчуваєш справжній смак життя.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1758 в Різне
#426 в Поезія

У тексті є: зима, зимове місто, відчуття війни

Відредаговано: 29.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись