Зимові канікули

Розділ 6 «Напевно перемога»

Ми трохи почекали і почалося, вручення. І ось я стоя і тут вимовляють моє ім’я.

  • Перше місце?- ура!
  • Вітаю!- всі підходили до мене і говорили.
  • То що будем святкувати?- запитала Ангела.
  • Ну звісно!

І от мені приходить СМС.

  • Ти не краща!- НЕВІДОМИЙ.
  • Ангело!
  • Що таке?
  • Читай.
  • Ой не дивись на то, то мабуть Яна.
  • Ну так.

І ми пішли збиратися. Я вдягла чорну юпку та чорний топ.

Ми прийшли і трохи потанцювали. Далі я вийшла на подір’я.

  • Назар? Ти що тут робиш?
  • Бель, я тут хотів тобі дещо сказати……………
  • Ну………
  • Бель я походу в тебе закоханий…
  • Ем………. Що ?
  • Ну незнаю…….
  • А як же тво дівчина?
  • Юліанна? Так вона знає.
  • І що??
  • Ну вона псіхувала, плакала, але я нічого не можу подіяти.

Далі я обійняла його. І цілий вечір ми сиділи вдвох і мовчали.

І от мені знову приходить СМС. Тут фотка як ми обнімаємось з Назаром і надпис.

  • Тобі не жити!.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше