Ну ось і ви вже «округлились»
Читаю з жахом привітання мами однокласника.
Ми ще дитинства не наїлись
А ви вже кажете своїх дітей, та на обличчі пластику…
Мене кидає в піт холодний, неминучий
Психосоматика хапає шанс й несе мене в такий танок …. ревучий.
І чую баба стогне девʼять там чи десять
Запахло корвалолом. В мить довелося розпрощатись з алкоголем.
Похрустує як свіжий сніг коліно, чи це я перетворююсь в поліно ?
В мить захотілося на стіну ковдру, і пульт обов’язково в плівку замотати..
І шоб лежати на дивані, а не на роботу.
І берегти себе — інших турбот не знати.
І вік не той, шоб шлятися по дейтам. Вимахуватись нічим, окрім зморшок.
Мені достатньо бачитись з руммейтом
І на роботу їй збирати кошик…
Лякала цифра, і думки лякали
На плечі я взяла велику ношу
Думки у голос різні пролунали…
Нічого б не змінила…..) я вас прошу…)