Я більше не знаю чого я хочу, я не відчуваю болю
Лежу і вдивляюсь у небо сіре, а серце моє у неволі
Мені вже байдуже де буду скитатись,аби мої були здорові
Рахую лише я порожні цифри, на картці та в телефоні
Мені все набридло, шукаю сенси
Не знаю куди крокувати
Мені так огидно читати тексти тих хто не мав права й писати
Я вже не шукаю кохання свого, кохання залишилось вдома
А вдома немає вже нікого, бо клята війна всім відома
Мені так хотілось час повернути, де в мирі моя Батьківщина
В ті спогади можу я тільки пірнути, і стиснути кулак у силу
Мені вже байдуже де буду скитатись, думки мої стали тернові
Мені би дзвонити щоранку мамі і чути «живі ми, здорові»