До війни - ніколи не звикають
До війни - зазвичай не готові
І думок про наступ - уникають
Не шукають тиші в коридорі
До війни - ніколи не хотіли
Обійняти рідних, як в останнє
Бачити, як діти посивіли
Та тремтять, через пряме влучання
До війни - не заглядали в рота
До сусіда, що напився крові
Наші землі - це наша турбота
Віддані ми тільки нашій мові
Вдячна що живу, можу писати
Слава ЗСУ - ви неймовірні
Прізвиська усі хочу я знати
Викарбувати - Україні вірні!
#2992 в Різне
#765 в Поезія
#2821 в Сучасна проза
він та вона, кохання і перемога світла над темрявою, українська поезія
Відредаговано: 23.10.2022