Жовто - блакитні думки
Не відпущу
Так хотіла написати «сумно»
Так хотіла написати вірш
Згадувала, як ми нерозумно
Зруйнував наш життєвий міст
Згадувала все, і біль і радість
Подорожі до ріки, там ми
Відчували казкою реальність
Відчували літо, я і ти
Ти з піонами, і я лечу до тебе
Вчусь робити з груш тобі пиріг
У кіно з роботи, ти - до мене
Відчувала - ти мій оберіг
Вчив мене і за кермом сидіти
Й бути водієм свого життя
Я дивилась, як дивляться діти
Коли промовляв моє ім’я
Досить.
Так, бува на сердці сумно, складно
Згадую світлини і мовчу
Відпустити з сердця - необхідно
З пам’яті тебе не відпущу
#2979 в Різне
#763 в Поезія
#2828 в Сучасна проза
він та вона, кохання і перемога світла над темрявою, українська поезія
Відредаговано: 23.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
