Глава 6. Завершення.

Тату , зачекай , не йди. – Оля схопила за руку батька.-  Але чому ж все таки ти ніколи до мене не підходив?
-Тому що я боявся, що ти мене проженеш , не захочеш більше бачити.
-Так було раніше. На початку коли ти пішов, і залишив мене. Я нічого не мала, сама вчилася і крім цього працювала, щоб заробити собі на прожиття. Коли в мене з’явився Сергій, то я довгий час не хотіла із ним говорити, уникала його, ще й після того, як він назвав мене сонечком. Він ж не знав, та і зараз не знає, чому я не люблю коли мене хтось так називає. 
-То ти мене ніколи не пробачиш  за це? Я знаю в тебе дуже добре серце. Але те, що я зробив не заслуговує від тебе прощення. – сказав батько Степан, то опустив голову.
-Можливо колись, на початку, я б тебе не простила…А зараз…коли я сама стала матір’ю, то починаю розуміти тебе. Я все зроблю тільки заради того, щоб мої діти завжди посміхалися, щоб нічого їх не розчаровувало. 
-Дякую, за те, що зрозуміла мене. Але я все таки піду . Не хочу, тебе затримувати. Крім того ти занадто довго на вулиці. ти захворієш. Краще повертайся в будинок , до дітей та чоловіка. – Тато повернувся хотів вже йти та Оля швидко включила на своєму мобільному телефоні їхню пісню…:
Зустрічають тата, крильця-оченята,
Зорі-оченята, оченята-зорі,
І немає на землі ні біди, ні горя,
І немає на землі ні біди, ні горя.
-Таточку…- закричала Оля і кинулася в обійми батька….
Того ж вечора  Оля познайомила батька із своїм чоловіком та дітками. Онуки із першого дня полюбили свого дідуся. 
Найважче було Олі розповісти всю історію про батька, своєму Сергієві. Вона довго плакала, але знала, що зараз це вже сльози радості, принесені таким не очікуваним гостем.
Тільки сьогодні Сергій знову зміг назвати свою Олю, Сонечком, та побачити в її очах схвалення.
Скільки б всього не траплялося в її житті, вона завжди залишалася, людиною, яка всім вміла допомогти та підтримати. Не була гордою до чужих проблем.

Впершу чергу залишайтеся людьми та пробачайте своїх рідних, якби вам важко це не давалося. 
Не будьте похмурою та холодною, як осінь , а станьте теплим , ніжним сонечком!