Жовтневий гість
Глава 4. Продовження
Де ти так довго був? Чому тебе не було поруч зі мною всі ці роки?- почала Оля Чому коли я плакала та чекала підтримки, то не бачила її ні від кого? Чому ти не з’являвся увесь цей час? Я думала ти помер, чи тебе викрали? Ти ніколи не задумувався над тим як мені було важко всі ці роки без тебе, без твоїх слів: «Сонечко, все буде добре. Розкажи мені і все стане краще. Я завжди буду поруч з тобою. Я виконаю свою обіцянку». Ось так ти виконуєш обіцянки? Ти розумієш, що я більше нікому не вірила, тільки через тебе. Що я плакала тільки коли чула коли мене чи когось ще називали сонечком? Чи про те, що кожного року 25 жовтня , я чекала коли ти нарешті повернешся з роботи і вмикала нашу пісню, нашу із тобою пісню?
-Вибач, я розумію як тобі зараз важко.
-Важко? …
-Я завинив перед тобою, але вислухай мене і тоді ти все зрозумієш.
#7287 в Любовні романи
#1758 в Короткий любовний роман
#1750 в Жіночий роман
Відредаговано: 09.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
