Жовтневий гість

Глава 4

Довго не думаючи Оля вибігла на вулицю та пішла до їхнього із батьком улюбленого місця. (до лавочки перед будинком, яку зробив її батько). Йшов дощ, але дівчині на це все було байдуже. Раптом до неї хтось підійшов та сів поруч, це був її батько, якого вона так давно не бачила. Спочатку вона налякалася, а потім побачивши знайомі руки заспокоїлася.

Антоніна Щітко

Подобається

#5597 в Любовні романи
#1324 в Короткий любовний роман
#1359 в Жіночий роман

У тексті є: зустріч через багато років, зустріч з батьком

Відредаговано: 09.05.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись