Жовтневий гість
Глава 3
Що знову? – запитався Сергій.
-Ти це про що?- сказала Оля і поставила із рук чашку на стіл, який стояв поруч.
-Як про що? Ти знову згадувала про свого батька? Тому така сумна?
-Хіба я сумна? Тобі здалося. Ти уявляєш в мене на роботі…- не встигла договорити Оля.
-Не потрібно від мене хоча б зараз закриватися і змінювати тему. Я розумію як тобі важко без батька і хочу тобі допомогти. Просто поговори зі мною і тобі стане набагато краще. Ти ніколи не хотіла мені розповідати про свого батька. Ми з тобою одружені вже 10 років . і я ніколи не запитував тебе про нього. Тому що бачив , як тобі важко, все це згадувати. Але невже за стільки років, ти не можеш перебороти себе та розповісти. Мені дуже подобається те, що ти сильна, вольова, але поруч зі мною ти можеш відчути слабкою дівчинкою, яка колись втратила батька.
- Звідки ти знаєш, що я втратила батька?
-Ти ніколи не розповідала. Я розумію на це є причина. Але хоча б сьогодні 25 жовтня скажи…- Сергій не встиг договорити так як Оля вибігла із сльозами на очах із кімнати.
Вона довго плакала, закрилася в кімнаті та до вечора не виходила. Сергій дуже хвилювався , але знав, що їй потрібно побути на самоті.
#5625 в Любовні романи
#1330 в Короткий любовний роман
#1391 в Жіночий роман
Відредаговано: 09.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
