Жовтий дощ. ч.1

порівняти кунілінгус з релігією, перший матиме багато переваг.

найбільшою буде та, що він завжди вимагає від нас дій та віри в себе.

Передмова

Справжні чоловіки не дають шансів і не проти бути на одинці з собою. Саме це і приваблює жінок до таких чоловіків. І саме зникає в чоловіках, як зникають холодні сніжні зими в помірних кліматичних зонах, чи шлюби де обоє наречених відчувають до іншого культ обожнювання. Ви знаєте для чого потрібні людям відносини та шлюб в наші часи? Поки що, тільки для дітей. Все інше не важливо, бо люди – то величезний відстій. Чоловіки та жінки теж. Важливі поки що, лише діти. Але коли зможуть перенести індивідуальність в мережу – усе стане по іншому. Певно тоді людина – буде вже чимось іншим. А штучний інтелект – вже не буде таким штучним. Єдине, що лишиться без змін – це визначення Бога та любові. Розумієте, що є основою всього? Ні, я не баптист і не мормон якийсь там. Але якщо йти далі, виходить, це єдине що лишиться не змінним. І як би я хотів побачити, як через 100 років, два штучних алгоритми у вигляді людських тіл, будуть ламати собі голову – що таке Бог. І знаєте що? Я певен що і в них буде релігія. Можливо одні алгоритми будуть передавати якийсь двійковий код іншим, як базу. А можливо усі загинуть від метеориту чи якогось вірусу. Але буде або те або інше.

Знаєте доречі, який певно найбільший гріх, з найменших ? Це відсутність уваги до своїх близьких, дівчини, дружини, дітей, друзів. Хоча це не гірше ніж поверхневість. То взагалі як алкоголізм. Але взагалі, історія починається з М-теорії або теорії суперструн.

Вступ №1

— Подивися яке небо, Антон. Сказала вона, піднявши слабку руку і показуючи на чудове голубе небо, що лише зрідка прорізували білі лінії з хмар.

Він провів рукою по її голові, що безвольно, довірливо притулилася до нього. Да його грудей, в який була куля.
— Подивися яке небо, сьогодні, повторила вона.
— Я бачу мила моя, я бачу, відповів Антон, і притиснув її ще сильніше.
— Я люблю тебе, люба, все буде добре, сказав він, проводячи рукою по її голові, волоссю, плечам та спині, намагаючись триматися від сліз, що вже сипалися з його очей. Він досі хотів вберегти її від цього не реального світу.

— Антоон, сказала вона і розплакалася.
А він в цей час став вже чимось іншим, хоча можливо і ще більше самим собою.

Вступ №2

Рожеве небо, що ось-ось змінить свій колір, було настільки спокійним, ніжним і незворушним, наскільки незворушним може бути ліниве сонце, якому знову і знову потрібно було і дарувати життя і віднімати його. Сонце знало, що рано чи пізно, наступить кінець. Може саме віра в це і відкрила в ньому здатність втілювати наші надії і народжувати нові. Подібно до цієї, майже безсмертної, але вмираючої зірки, горіло не вимкнене світло в невеликій кімнаті на Н-поверсі. А будинок, що був, чи не єдиним велетнем серед інших, що старіли на околиці міста, давав притулок далеким і швидкоплинним снам крихких і безсмертних створінь - людей. Світло, що лилося з самісінького ранку з цього вікна, незграбно підтримувало мерехтіння телевізора. Стіл, на якому він стояв, старий, але досі красивий диван, плюс, пара стільців зроблених на замовлення, були майже єдиними меблями. Стіни, стеля і підлога, були бездоганно білими, не рахуючи декілька обгорілих цяток - слідів забутих недопалків. Саме це і яскравість 40 ватної лампочки, робили кімнату гидкою для ще однієї порції ранкового світла. Сонцю так не хотілося показуватися там і, як на зло, відсутність хоча б якихось гардин, робило його мрії безнадійними. Але Антону завжди хотілося підкреслити, що навіть найбіліше можна зробити ще світлішим, і відповідно білішим. Він завжди вважав, що порушення моди одиницями, стає модою для мас, тому був гордий за свою абсурдну, не ортодоксальну кімнату. Остання, свого часу, міняла і надихала одних, інших же - просто не помічала. Хлопець, в цей час тихо хропів на софі, вимовляючи незнайомі імена і бачив, улюблені, майже знайомі обличчя.  

Телебачення, в ці роки, вступило в свою нову еру. Знову і знову набирали популярності реаліті-шоу в режимі LIVE, та на відміну від своїх предків, вони ставали звичайними тоталізаторами, що приносять набагато більший прибуток, ніж все інше на ТБ, включаючи якісь СМС-голосування чи рекламу в цілому. В одних, ви могли б поставити на якого-небудь героя, що намагався просто вижити в критичних ситуаціях, в інших - просто спостерігати за звичайним життям випадкового громадянина і також робити ставки на те, що зробить він в тій чи іншій ситуації. Наприклад, чи розійдеться з дівчиною або взагалі розкриє собі вени під впливом таких популярних тоді психотропних препаратів. Загалом, глядач тепер міг не сумувати. На одному каналі він міг побачити людину, що прокинулася в літаку і щоб вижити, потрібно посадити той самий літак, причому без навиків управління літаючих апаратів. Тоді, як на наступному - досвідчений глядач міг побачити, як їх улюбленець «клеїть» дівчат, і ставити на його успіх або невдачу. Причому всі інтимні подробиці обов'язково виставлялися на показ. Учасникам таких шоу давався шанс заробити собі купу грошей або просто померти. Це ж реаліті-шоу. Значить все, як і в житті, де гра переплітається з вірою, а знання з припущеннями так сильно, що деколи розрізнити себе, в цьому згустку - можуть далеко не всі. При чому, ті, хто бачить чорне - білим, чи в дзеркалі вони бачать щось ще, типу “я – вибраний” і таке інше – бувають просто роздавленими власними думками. Хоча і винні самі, звісно. Можна було б і питання нестандартності зачепити або взагалі відкрити назовні, але навіщо? Кому це корисно - ще більше засумніваються в правді, а ті, кому не потрібно забивати себе подібним - знову влізуть в себе і надовго. Але ми не про це. Ми про шоу.