15 Глава

- Я відчуваю ноги! Нік я відчуваю свої ніжки , - Нік переводить погляд і він в такому ж шоці, як і я . Я не вірю, просто не вірю!

Я лежу на лікарняному ліжку. Сідаю . Це неймовірно!  Я не вірю в те, що я бачу і відчуваю . Чіпаю свої ноги, я думала вже ніколи не зможу ходити. Це так незвично , відчувати свої ноги. Торкаюся своїми пальчиками до ніг проводжу вгору і по ніжці проходить приємний холодок  та поколювання.

- Принцессо, я такий щасливий!Це диво.Я дуже радий за тебе - він нахиляється до мене та обіймає і я йому дозволяю.  Дозволяю торкатися мого волосся , дозволяю вдихати мій запах. Бо я сама не стримуюся та занурюю свої пальчики у його волосся.  А він занурюється у моє волосся, лоскоче  мою шию гарячим диханням. Він так втягує повітря , що мені здається він насолоджується моїм запахом.

Він шукає щось в кишені і коли дістає... я втрачаю дар річі. То біль то радість охоплюють мене . І в мене дуже змішані відчуття . Нік дістав коробочку.

- Знаю після того, що я тобі зробив , я не мав права це все приховувати від тебе . І не маю права тобі зараз все це говорити, але все ж я спробую, була не була, - шепоче мені на вушко. А я,  якщо я правильно здогадалася, то зараз , то зараз ...

- Що ти збираєшся робити ? - у мене очі на лоб . Що? Ні, не говоріть, що він це зараз серйозно.

- Сонечко , ти вийдеш за мене ?
Оце так сюрприз на день народження.Я просто не можу, - це такі змішані відчуття. Чи щаслива я ? Так , однозначно так ! Чи я ображена на Ніка ? Так, однозначно так!

- Я не знаю Нік, я не знаю! Я боюся! - 
Кричу йому все в обличчя. Сльози градом , я задихаюся. Горло неприємно давить.Зважую всі за і проти.

Він мене обіймає, цілує то в щічку, то в носик і потім  знову відчуваю гарячий подих біля вушка: 
- Я кохаю тебе ... Я кохаю тебе ... Я кохаю тебе ... - а по тілу неначе пробиває струмом відтйого слів. Жодного разу , коли ми були разом він не казав мені цих слів . Максимум це "ти мені подобаєшся".

 Відсторонюється від мене . Витирає мені сльози .  Дивиться неначе вперше , прямо в очі , не відводячи погляду . І цей погляд ... 

- Я хочу кожен день бачити твої очі , хочу вдихати твій ніжний запах . Коли тебе немає поруч, я ніби  сам не свій.Ти моє сонечко, яке світить мені навіть, коли ніч .

- Асю я кохаю тебе . І обіцяю, що більше ніколи не зроблю тобі боляче. Ти вийдеш за мене ? Він відкриває коробочку , там дуже гарна обручка , з камінчиком посередині , але мені й не важливо , головне , щоб він був поруч , поруч завжди .

- Я згодна! Я згодна , Нік! -  на пальчику у мене виблискує обручка , хто ж міг подумати , що в цей день мене чекає стільки приємних і не дуже пригод . 
Тянусь до нього щоб обійняти , як я довго цього хотіла . Не можу повірити , що це сказала я . Ми обіймаємося так,  як ще жодного разу не обіймалися з жадібністю, що нас можуть розлучити . Я дихаю ним , я пробачила йому . Заплющую очі та вдихаю його запах.

- Я пробачаю тобі...- говорю тихенько , але він почув , відчуваю , що почув мене.

Моя книга поступово йде до завершення . Ще зовсім трішки .