Відчуваю, що біля мене хтось сидить. І цей хтось - це ніхто інший , як Нік. Ні, не хочу розплющувати очі. Не хочу його бачити . Не хочу ! Не хочу! Не хочу!
- Вибач мене, Асечко, - бере мене за руку та ніжно цілує, стараюся не рухатися , але все йде на смарку , він відчув , що я вже не сплю. Бо моя рука сіпнулася , коли він поцілував мою руку.Я навіть здригнулася всім тілом.
- Ася , Ася , відкрий очі, я знаю, що ти вже не спиш, - повільно розплющую очі і бачу схвильованого Ніка.
- Ася, ти все чула , правда ж ? - я хитаю голово, бо сказати нічого не можу . Відчуття жахливі . У вухах досі лунають слова - це гра , перед очима картинки минулого. І моє горло душить пронизливий біль.
- Асечко, вибач, я дурень, я давно хотів все розповісти але не наважувався .Вибач .
Я бачу, як його очі блищать. Наповнюються слізьми . І згодом по щоці біжить сльоза . Він плаче ! Нічого собі емоції. Невже він реально так переживає, чи це дуже якісна гра ?
- Принцессо , я був дурнем , я розумію, як тобі болить . Мені теж боляче. Моє серце зараз розірветься , якщо ти мені не пробачиш . Хочеш я тобі зараз все розповім? - я нічого не відповідаю слідкую тільки за його мімікою на обличчі. За його слізьми, що течуть по щокам.Це справжні сльози, чи все таки фальш ? Не зрозуміло.А моє серце билося так, що мені здавалося його стукіт чути по всій кімнаті.
- Ми з друзями уклали цю дурнувату угоду. Батько Стаса головний у сфері перегонів, я його давно просив взяти участь , я люблю цю справу. От він мені і пообіцяв , що з батьком він домовиться.А вони хотіли, щоб я тебе закохав в себе, а потім кинув . Хлопці хотіли щоб я зробив тобі боляче . Хотіли побавитися . Асю тільки не плач - по моїх щічках побігли сльози , які я навіть не помітила .
Слухала його і не розуміла для чого гратися з чужими життями? Навіщо? Чому я? Чому я повинна страждати ? Я поганого нічого нікому не зробила за все своє життя.
- Я поговорив з хлопцями і все в минулому, ми розірвали цю угоду і все скінчено. Тай не друзі вони мені більше. Тільки зараз я помітила розбиту губу , побилися напевне. Невже за мене?
- Асенько , моя Асенько, так не буду брехати , спочатку я грав , але ж потім я закохався . Я кохаю тебе, моє зайчення.Я кохаю тебе!
- А наш перший поцілунок теж була гра? - мої сльози текли градом , як і у Ніка.
- Ні Асю , не зовсім , я хотів цього. У мене були почуття з самого початку, ти мені сподобалася ще з першого погляду але ж я дурень і просто ігнорував все це . Хочеш я стану перед тобою на коліна.
Він стає біля ліжка на коліна, ми обоє з заплаканими обличчями дивимося одне одному в очі . Він бере мою долоню та притуляє до свого серця.
- Моє серце б'ється з твоїм в унісон , ти ж відчуваєш це правда?
Я відчуваю щось дивне , щось змінилося, щось не так . Аж раптом :
- Що? Що з моїми ногами ? - я перевожу погляд я можу ними ворушити . Я відчуваю свої ноги! Не може бути ! Як таке можливо ? Невже я не сплю ?
- Я відчуваю свої ноги ! - з моїх очей ще більший ручій сліз . Але це сльози радості . Я щаслива . Адже так ?
Від Автора: Друзі, якщо книга вам подобається , не забувайте про зірочки. Буду дуже вдячна♡