Король прийшов до дверей будинку, де живе Емілія, намагався їх відчинити, але не зміг цього зробити.
- Мартейє, іди до ключниці й візьми у неї ключі від будинку, і від основного, і від запасного входів. Скажи, що я звелів.
- Добре, Ваша Величність, я виконую ваш наказ негайно.
Дівчина побігла до палацу, а за п`ятнадцять хвилин прибігла з ключами.
- Ти могла б і швидше збігати, - незадоволено сказав король.
- Ваша Величність, я старалася виконати ваш наказ якнайшвидше.
Король злісно поглянув на служницю і вона опустила очі. Кеммір відімкнув двері й пройшов у будинок. Спочатку перевірив кімнату Рози, ні її, ні речей немає. Потім він зайшов у кімнату сестри і стиснув кулаки, адже її також немає, речей принцеси він не побачив.
- Не могла ж Роза понести Емілію на руках. Вонамогла найняти карету. Але вона ж не могла винести мою сестру на руках. Що про це думаєш?
- Кучер міг перенести Її Високість.
- Якщо вона найняла його, то він міг повернутися або може бути в дорозі. Ти знаєш, звідки Роза родом? Її наймали ще мої батьки, а я не розпитував.
- Я не знаю звідки Роза, але можу розпитати у інших слуг. З нею Упена дружила, кухарка.
- Розпитай і завтра мені розкажеш, я покличу тебе.
Служниця і король вийшли з будинку, він замкнув двері й віддав їх Мартейї.
- Іди й віддай ключі ключиці. А потім передай Тімею Тамрійському, моєму гостю, щоб він прийшов до мене у сад зараз.
Дівчина запевнила, що все виконає і пішла, дівчина тільки рада піти подалі від короля.
Увечері Емілія вчилася їздити на колисці. Спочатку у неї погано виходило, але потім Роза і Яремій пояснили, як треба і у неї вийшло.
- А зараз я представлю Вас усім повстанцям, якщо Ви не проти, - сказав Яремій.
- Я не проти.
Роза завезла коляску, на якій сидить принцеса у великий зал. Емілія здивувалася скільки їх тут, вона обвела поглядом усіх, кого змогла охопити. Тут є різні люди різної статі, різного віку і навіть різного соціального статусу. Декого зі знаті вона знає, навіть є двоє колишніх слуг, сімейна пара, вони молоді, раніше у палаці служили, але після одруження звільнилися.
- Представляю вам Її Високість, принцесу Емілію. Вона погодилася приєднатися до нас. Може виконувати посильні для нас завдання, - сказав Яремій.
- Називайте мене просто Емілія. Я буду вам допомагати, адже не хочу, щоб мій брат був королем, бо я не згодна з тими законами, які він прийняв.
Кеммір ввів багато податків, людям їх важко платити, переслідують законом тих, хто має стихійний дар, тих людей страчують. Особливо, якщо це проста людина. А ще тепер купці мають половину вторгованого віддавати у королівську казну.
Емілія повечеряла із людьми, а потім Роза відвезла її у кімнату, де вона лягла спати, вона заснула швидко.
#3493 в Фентезі
#2032 в Сучасна проза
дівчина з обмеженими можливостями, повстання народу, жорстокий король
Відредаговано: 01.04.2025