Король наказав своїм людям винести Емілію на вулицю, вони це зробили. Конюх привів коня, а Кеммір сказав:
- Сядь на коня самостійно й поїдь!
- Але ж я не можу ходити!
Кеммір тільки розреготався.
- Ти не можеш ходити?! І не зможеш, ти назавжди під моєю владою будеш! Навіть утекти не зможеш!
- За що ти так зі мною?! Я ж твоя рідна сестра!
- Залиш дівчину в спокої! - почувся владний чоловічий голос.
Кеммір обернувся й побачив свого майбутнього тестя, короля Вежжірі, Пеуль, одного із сусідніх королівств, а також свою наречену, принцесу Єрейту.
- Весілля не буде! Я не вийду заміж за жостоку людиноподібну істоту! Ви гірший за дикого звіра!
Принцеса повернулася й пішла до замку, щоб наказати слугам, з якими приїхала негайно збиратися і їхати додому.
- Якщо ви поїдете, то торгова угода буде скасована!
- А ми з іншими королівствами будемо торгувати!
Король дав знак, щоб Емілію занесли у будинок і її підняли.
Після цього принцеса прокинулася і зрозуміла, що зараз у підземному таємному житлі постанців. Емілія згадала той випадок. Вона дізналася від Рози, що її брат так і не одружився із принцесою Єрейтою. Та і король тоді особливо лютував і всю злість виливав на сестру. Цей випадок відбувся пів року тому.
У кімнаті тепло і комфортно, повстанці постаралися дуже сильно створити для себе комфорт. Зайшла Роза і сказала:
- Вітаю, Ваша Високість. Що ви хочете на обід?
- А котра зараз година?
- Дванадцята година дня.
- Називай мене просто Емілія, титул принцеси не врятував мене від знущань мого брата. А на обід я буду суп і яєчню.
- Я принесу вам, Ваша, тобто, вибачте, Еміліє.
Роза пішла, а через пів години повернулася із їжею, вона допомогла принцесі умитися та привести себе до ладу після того, як Емілія поїла.
У кімнату зайшов Яремій, він везе із собою коляску.
- Доброго дня, Ваша Високосте.
- Називай мене просто Емілія.
- Добре, я привіз для вас коляску, на якій ви зможете їздити самостійно. Звісно, Роза буде вам допомагати і я, якщо ви не проти.
Принцеса посміхнулася й відповіла:
- Я подумаю, звикла, що останні два роки про мене піклується тільки Роза.
Поки батьки були живі, то інші слуги піклувалися про Емілію, а після смерті батька брат дозволив це робити тільки Розі, а іншим заборонив навіть наближатися до будинку. Король тоді запитав хто хоче прислуговувати Емілії, сказав, що це може бути тільки одна служниця, бажання виявила Роза відразу.
- Добре, я піду в мене ще є справи. Гарного вам дня, Еміліє, і вам, Розо.
- Вам також гарного дня і успіхів, - побажала принцеса.
- Дякую, чарівна принцесо.
Після цього Яремій вийшов з кімнати, а Емілія продовжила друкувати листівки. Вона сказала Розі, що трохи згодом бажає повчитися їздити на колисці. Їй подобається, що у неї буде можливість хоч якось пересуватися. Служниця погодилася і сіла поруч з принцесою, щоб допомагати їй.
#3527 в Фентезі
#2033 в Сучасна проза
дівчина з обмеженими можливостями, повстання народу, жорстокий король
Відредаговано: 01.04.2025