Розділ 12

— І було чого висьорбуватись, — Ольга задумливо розглядала стиглу полуницю, вимиту і викладену на блюді, — все одно тебе прийняли. І Данику нерви вимотали, і головняк з весіллям отримали. Вже приїхали б і відгуляли тут усі разом. Їж полуничку, Данько!

Дана взяла ягоду, але, згадавши, як її годував полуницею чоловік у шлюбну ніч, швидко опустила очі. Знову це солодке тремтіння, ці мурашки, що покривають тіло, коли здається, ніби всередині забили гейзери… Вона спробувала придушити відчуття, які нахлинули, і щільніше схрестила ноги — Даніял поїхав, Данка не захотіла ночувати одна в порожньому будинку і попросилася назад до сестри. Тільки як тепер прожити цей тиждень без чоловіка, вона гадки не мала.

Він так лякаюче швидко проник у неї — в душу, у тіло, в підкірку — що здавалося, це якийсь вірус, а не людина. Або наркотик, тому що Данка відчувала справжнісіньку залежність. Від його захопленого погляду, від його оксамитової трохи гортанної говірки, від його ласкавих рук і від їхнього божевільного сексу.

Хто б сказав кілька місяців тому, що Данія Литвинова, відмінниця та заучка, стане настільки залежною від чоловіка, вона б, напевно, сприйняла це за образу й засмутилася. А тепер сама визнавала, як важко їй без Дана, ніби від неї відокремилася половина і полетіла разом із ним. І це всього-на всього перша доба!

— Вони ніяк би всі не приїхали, Олю, — Данка все ж таки впоралася з собою і взялася за полуницю. — Там однієї рідні сто чоловік, якщо не більше. А ще друзі, партнери з бізнесу… Даніял сказав, там весілля у будь-якому разі довелося б гуляти, можливо, тоді б тут не стали. Наших гостей простіше було туди привезти.

— Ой, слухай, тоді добре, що вони там забуксували, таке весілля у вас було гарне! — Ольга потяглася і взяла з холодильника листи з клятвами, які Дан із Данком зачитували перед обміном кільцями. — Мені дуже сподобалося, все так по-сучасному, без цих безглуздих викупів і тамади. Чи не знаєш, у вас там буде тамада?

Дана у відповідь тільки плечима знизала. Найменше її цікавило, яким буде те весілля. Якщо воно робиться спеціально для рідних та близьких Даніяла, то, напевно, важливіше, щоб сподобалося передусім їм? У них уже була перша, справжня, з справжнісінькою шлюбною ніччю, коли Даніял був таким... Вона знову схрестила ноги на табуретці.

— Мені байдуже, Олечко, у них там свої традиції. Дан сказав, усе, що від мене потрібно, — побути ще один день нареченою. Адже це не по-справжньому, ми вже чоловік і дружина, але ти б бачила, як він зрадів, коли подзвонив батько!

— А ти думаєш, я не помітила, як він переживав, що нікого нема з рідні? Мені й Рустам про це говорив, але він конкретно проти батька попер, так що я теж рада, що у них там усе розрулилося. Війни в сім'ї — остання справа, — глибокодумно заявила сестра, відправляючи до рота чергову червону ягоду. — Тож нічого не вдієш, відіграємо все по другому колу. Тобі хоч якийсь зразковий порядок дали?

— Дан сказав, він як мене забере, ми приїдемо за благословенням до бабусі, вона там старенька в них, нікуди не виходить. А потім одразу до ресторану, відгуляємо й додому.

— Слухай, звідки він тебе забирати збирається? — Запитала Оля, і Данка задумалася. Справді, звідки? — Із власного будинку? Він же сказав, ми там житимемо?

— Так, на жіночій половині. А Даніял житиме на чоловічій.

— Жесть, — пирхнула Оля, — у нього ж спермотоксикоз за ці два тижні станеться, якщо ти там під носом мелькатимеш.

Данка подумала, що в неї він станеться в рази швидше, але сестрі повідомляти не стала і лише шморгнула носом.

— Знаєш що, сестричко, нам треба зняти номер у готелі. Нехай туди перукар з візажистом приходять, там я тебе наряджатиму, — вирішила Ольга, і Данка подумала, що це дуже мудре рішення. Навряд чи Дан заперечуватиме.

Вона подивилася на годинник. Скоро дев'ять, Даніял надіслав повідомлення, що він на місці, все добре, і він її обожнює. З тих пір ніяких звісток не було. Але про всяк випадок краще бути готовим.

О дев'ятій ніхто не подзвонив, вона трохи почитала перед сном і вже збиралася лягати, як засигналив значок відеозв'язку. У Данки мало не зупинилося серце, вона не могла пальцем потрапити по екрану.

— Дано, — видихнув чоловік, побачивши її, і в неї всередині все загорілося від виразу його очей, — я без тебе божеволію, дівчинко моя, моя лялечка…

Він підніс руку до екрану, і Данка готова була присягнутися, що від поверхні телефону повіяло теплом. Вона синхронно провела рукою в повітрі, наче погладила по щоці свого такого бажаного чоловіка.

— Я хочу тебе, Дане… — вона згорнулася клубком і наблизила телефон до самого обличчя, — мені без тебе так погано!

— Мені теж, — шепотів чоловік. Дана побачила, що він потягнувся рукою до зав'язки на штанах, і її пронизало тремтіння. — Покажи мені себе, Даночко, я хочу подивитися на тебе, я так скучив, просто жах…

Вона повільно зняла з себе піжамну футболку і здригнулася, помітивши, як ковтнув чоловік. Звичайно, те, що було потім ніяк не скидалось на їхню близькість, як можна було замінити Даніяла? Але доводилося задовольнятися тим, що є, в жодному разі особливого вибору вони не мали.

— Навіщо я погодився на це весілля, — хрипко говорив Дан, переводячи подих, — ідіот, це ж катування справжнісіньке.

Данка притискалася щокою до прохолодного простирадла, остуджуючи розпалену свідомість, і була з ним цілком згодна. Але назад дороги не було, і єдине, що їм зараз залишалося, — ось таке онлайн-кохання.