Розділ 10

Всупереч побоюванням сестри, вранці Данка прокинулася свіжа і бадьора. Вони з Ольгою поспіхом перекусили і спустилися вниз, де біля під'їзду на них уже чекав Рустам. Данка і Даніял мали стати чоловіком і дружиною з самого ранку, і це перетворилося на справжній квест.

Все спиралося на те, що відповідно до законодавства реєстраційну книгу заборонено виносити за межі держустанови. Оскільки Даніял мав приїхати тижнем раніше, то ніяких труднощів не виникало — вони просто заскочили б до РАГСу напередодні, поставили свій підпис і все.

Але сьогоднішній день у Данки був розписаний буквально по хвилинам, а потім сама церемонія в заміському комплексі «Сан Рей», куди вони з нареченим мають прибути окремо — ну як ще туди РАГС впхнути?

Тут співробітники фірми-упорядниці показали себе справжніми чарівниками — домовилися із працівниками РАГСу, що наречений з нареченою приїдуть окремо, поставлять свої підписи, наречену відпустять вбиратися, а чоловік забере документи. Їм пішли назустріч з урахуванням того, що чоловік іноземець, документи давно готові, а головне, всі послуги щедро оплачувалися, минаючи касу.

Коли Рустам під'їхав до будівлі РАГСу, першим, що побачила Дана, був знайомий «гелік», і вже насправді усвідомила, що зараз стане дружиною Даніяла. Серце взагалі перестало подавати будь-які ознаки життя. Та варто було їм з Олею увійти в бічні двері і почути голос Баграєва, воно одразу забилося як божевільне.

Він тут! Не на екрані смартфона, а по-справжньому поряд. Їх розділяє кілька кроків. Як у тумані вона пройшла слідом за Рустамом у потрібну кімнату, її про щось питали, вона відповідала. На автоматі поставила підпис, і Оля повела її назад.

— Вітаю, ти заміжня жінка, — обняла вона сестричку в салоні автомобіля, яким керував Рустам.

Встигли вчасно, якраз біля під'їзду паркувалася машина, якою приїхала візажистка. Далі треба було просто довіритися вмілим рукам майстринь — візажистки і перукарки, їх Данці порадили моделі з «Коммерс Продакшн». І вона не пошкодувала.

Макіяж був бездоганний, він не зробив її старшою, як побоювалася Дана, а лише підкреслив свіжість шкіри, яка зразу засяяла, очі стали більшими, а губи яскравішими. Наступною на черзі була Оля. Випроводивши візажистку, сестри встигли випити кави, а потім настав час одягати наречену і робити зачіски.

До того моменту, як за ними прибув прикрашений трояндами лімузин, все було готове. Сестри вирішили, що до арки, де чекатиме наречений, Данка піде сама.

З чоловіками в роду, як уже пояснила Дану Оля, у них був напряг. З чоловіків з боку нареченої очікувалися лише чоловік подруги мами, яка приїхала з їхнього рідного міста, і Богдан. І ні той, ні другий не підходили на роль людини, яка б урочисто передала Данку в руки Даніяла.

Крім них на весілля з боку нареченої були запрошені Сатіма та ще дві дівчини з університетської групи. Дана з Ольгою не так давно жили в столиці, щоб обзавестися великою кількістю друзів. Майже всі залишилися вдома.

Лімузін в'їхав на територію найкрасивішого заміського комплексу «Сан Рей». Після церемонії на гостей чекав ресторан, а ввечері — святковий салют на честь молодят. Тут же в готелі був орендований номер для молодят, де й мала пройти їхня перша ніч. Про неї Даніял говорив таким багатообіцяючим тоном, що Данка покривалася мурашками від одного звуку його голосу. Аж волоски на шкірі дибки ставали.

Дана вийшла з лімузина, і вони з Ольгою пішли по викладеній плиткою доріжці до берега озера, де стояла прикрашена квітами і стрічками арка. Її Дана побачила здалеку і відразу побачила біля арки Даніяла. Він був помітно напружений, Рустам щось казав йому, але Дан, очевидно, його не слухав. А потім побачив Дану і рушив уперед.

Вона йшла, не дивлячись під ноги, і невідривно дивилася в очі чоловіка, який чекав її. Обличчя Данки було приховано короткою фатою, вони не стали з Олею вибирати довгу габаритну конструкцію. А ця модель одразу обом сподобалася — ніжна та невагома.

Вона підійшла зовсім близько, і Дан не втримався, пішов назустріч, ніби його притягувало до неї невидиме поле. Щось говорив ведучий церемонії, але Дана не могла не розібрати жодного слова — у вухах гупало і гулко відстукувало схвильоване серце.

Даніял взявся за краї фати і повільно підняв угору. Сині очі жадібно обмацали Данчине обличчя, ніби вбираючи в себе кожну рисочку.

— Дана… — видихнув він сівшим голосом, і Данка швидко-швидко закліпала. Вона тисячу разів уявляла собі цю мить, але не очікувала, що вона буде настільки хвилюючою.

Дан продовжував дивитися на неї, так само не слухаючи ведучого, а потім раптом заплющив очі і нахилився до Данки. Розплющив, коли їхні обличчя майже зіткнулися, обережно доторкнувся губами до губ, і Данка побачила, як високо здіймається його грудна клітка. Вона простягла руку і доторкнулася кінчиками пальців до щоки свого чоловіка — адже вже чоловіка? А він поцілував її пальці, повернувши голову.

Це було так тонко, так гостро, що вже нічого можна було не говорити і не робити, все було сказано очима та диханням. Але за сценарієм треба було вимовити клятви і обмінятися обручками. Вони, нарешті, згадали про ведучого і взяли простягнуті тим гарно оформлені аркуші паперу.

Ведучий запропонував почати Даніялу, і той, прокашлявшись, прочитав першим:

— Я беру тебе, Даніє, законною дружиною…