Розділ 9

Між Данкою та Даніялом розпочався справжній та бурхливий роман на відстані. Данку рятувало лише те, що Баграєв вдень був дуже зайнятий у своєму офісі та звільнявся лише надвечір. Звичайно, обов’язкова порція смайликів, гіфок і запевнень у тому, що прекраснішого, ніж вона у світі поки що нічого не придумали, і без того змушувала Данку пересуватися, тільки втупившись в екран телефону. Але якби Дан не працював, вони точно не вилазили б із мережі. Оля не уникла проїхатися з цього приводу.

— Ти його спитай, ви одружуватися теж будете по відео-зв'язку? І шлюбна ніч така ж планується?

Данка червоніла і відповідала, щоб Ольга сама питала, і одного дня Дан справді попросив дати номер сестри. Одразу передзвонив, вони про щось довго спілкувалися за зачиненими дверима. Данка спробувала підслухати, але попалася найганебнішим чином і була виставлена ​​з-під дверей у шию.

Після розмови сестра впустила її в кімнату, довго і задумливо розглядала стелю, а потім видала:

— Ти знаєш, а в цьому все ж таки щось є.

— У чому? — Данка збиралася довго дутися і ображатись, але від цікавості всі її наміри миттю зникли.

— У такому ставленні до жінок. До своїх жінок, — вона поспішила поправитися. І, дивлячись на немиготливий, вимогливий погляд сестри, пояснила: — У заступничому. Мені, виявляється, подобається коли чоловік бере все під свій контроль.

І більше нічого пояснювати не стала. Сказала лише, що Даніял вимагав від Олі заборонити Данці зніматись у фотосесіях, але тут йому ніхто нічим допомогти не міг. Дана відмовлялася брати в нього гроші, і її сестра повністю підтримувала.

— Ми не злиденні, слава Богу. Якщо одружитеся, то там уже домовлятиметеся. А поки ти дівчинка вільна, якщо вважаєш за потрібне працювати, я тебе змушувати не збираюся. Я так і сказала твоєму Данику, що в сім'ї капітана Литвинова утриманок ніколи не було.

— І що Дан?

— Проникся, — відповіла сестра, правда, не так упевнено, як їй хотілося.

Данка не могла дочекатись того моменту, коли можна буде сісти на ліжко, встановити навпроти смартфон і відповісти на виклик. Даніял був точний як годинник. Щовечора рівно о десятій екран оживав, і на ньому матеріалізувався «Коханий». Ну, а як його ще називати?

Він сидів на ліжку частіше оголений до пояса, рідко коли, крім штанів, на ньому була одягнена футболка або сорочка. На запитання Данки, чи він спить в одних штанях, той широко посміхнувся:

— Загалом я сплю без усього, Дано, і дуже чекаю, коли ти зможеш у цьому переконатися. Сподіваюся, ти зі мною спатимеш так само.

Йому шалено подобалося вганяти її в фарбу. Цей неможливий мужчина стверджував, що жінки червоніти розучилися, і Данку треба берегти як дорогоцінний релікт.

***

Ближче до суботи Оля розгорнула бурхливу діяльність — потягла Данку до торгового центру за сукнею, причому вибирала магазини з якимось шаленими цінами.

— Ми йдемо до ресторану, — сказала вона Дані, — нас запросили. Тож слухай мене і не мотай мені нерви.

Дана вирішила, що це Богдан їх запросив, у них із Ольгою начебто непогано складалося. Але звідки в сестри взялися гроші на всю цю розкіш, вона гадки не мала. А тут ще запис у недешевий салон краси, причому для обох.

Чи треба говорити, що вони поїхали в «Дюваль» і поїхали туди на таксі? Дана щось таке приблизно й чекала, але все ж таки, коли їх провели на віп-балкон, де більше нікого не було, у неї затремтіли руки.

Величезний екран на всю стіну спалахнув і засвітився, прямо на неї дивився Даніял, а з-за його спини посміхався Демуров. Боковим зором Дана побачила двох офіціантів, які вносили такий великий кошик білих троянд, що їм удвох незручно було його тримати.

Побачивши офіціантів Дан кивнув, дістав з внутрішньої кишені оксамитову коробочку і став на одне коліно. Оля стиснула Данці лікоть і добре, та хоч трохи відмерла.

— Моя прекрасна дівчинко, я ніколи не думав, що можна так закохатися. Прошу тебе, стань моєю дружиною.

Олька як навмисне ззаду почала хлюпати, і звичайно, у Данки відразу з очей покотилися сльози. Добре, вона не стала морочитися з макіяжем — легкі димчасті тіні і водостійка туш, там розтікатися не було чому.

— Ти згодна? — Дан дивився так, ніби вони були лише вдвох. І вона, схаменувшись, закивала. Раптом він ще передумає? Як же їй тоді жити без Даніяла?

Вони чудово посиділи — дівчата тут, чоловіки в себе. Там теж була орендована зала, і їм ніхто не заважав. Рустам із Ольгою обговорювали весілля, Демуров як шафер нареченого взяв на себе всю організацію — точніше, зіпхнув її на місцеву фірму-упорядницю. Від Олі потрібно було нарядити наречену і вбратися самій.

Додому повернулися стомлені, водій таксі насилу дотяг троянди до дверей, а вони самі впихали кошик у квартиру. І Дана сумно подумала, що сьогоднішній сеанс зв'язку скасовується. Але тільки-но її голова торкнулася подушки, засигналив мессенджер.

— Я хочу на тебе подивитися перед сном, Даночко, — своїм муркотливим бархатистим голосом заговорив Даніял. Він, до речі, теж лежав у ліжку, і Данка одразу згадала, що він оголений. На щастя, видно було як завжди, один торс, низ майбутній чоловік цнотливо прикрив простирадлом. — Я тебе кохаю, Дано, я тебе так хочу, я дні рахую до нашого весілля…