Життя Наташі складалося дивно. Вона дужу хотіла заміж за Андрія, але коли дочекалася пропозиції, була не зовсім щаслива. Та заміж вийшла. Народила двох дітей.
Життя йшло як і в усіх. Сварки, примирення, поцілунки, розуміння... Та все не те. Можливо і можна зрозуміти. Вони живуть вже двадцять вісім років разом.
Наташа думала про те, що потрібно щось змінити. Але що саме?
Одного дня, йдучи на роботу, жінка зустріла Його. Того, в чиї очі закохалася. Вона не могла їх забути. Дивлячись в очі свого чоловіка, жінка бачила лише одні очі, Того чоловіка, який ледь не збив її в дверях.
І осі друга зустріч. Така ж випадкова як і перша. Цього разу вона закінчилася кавою та обміном мобільних.
І ось жінка, якій під п'ятдесят, ховається у ванній з телефоном, щоб написати повідомлення. Спочатку було страшно, а далі... А далі було все одно, вона закохалася.
Минуло декілька місяців. Андрій був у відрядженні, жінка ж думала тільки про одне. А Він, немов читаючи дкмки, запропонував вечір вдвох. Наташа була на сьому небі. Вона розуміла чим вечір закінчиться, але жінка дуже хотіла бути з Ним.
Ніч пройшла казково. Прокинувшись в обіймах Його, вона не знала як себе поводити після цього. Але щастя переповнювало.
Він хотів, щоб жінка була з ним, щоб покинула чоловіка. Але Наташа не могла, вона боялася, не знала, що скажуть діти, що подумають друзі.
Вирішити це питання допоміг випадок.
Йшовши на квартиру до коханого, Наташа зустріла спільну, з чоловіком, знайому:
- Наташ, привіт, ты куди це в наші краї? - запитала знайома.
- Привіт, та так, справи, - перелякано відповіла жінка.
- А де ж Андрій, на роботі?
- Так, відрядження, все як завжди. Добре, маю бігти, - поспішила відповісти Наташа і пішла швидко вперед.
Вона думала, що все добре. Але знайома виявилася допитливою, і тому попрямувала за жінкою.
Того вечора Наташа отримала одне повідомлення. Воно було від Андрія.
'Я знав. Я був впевнений. Ти так змінилася за ці місяці. Я не розумів чому, що я зробив. Але потім, коли, без причины, ты посміхалася на кухні, я все зрозумів. Я не буду тебе тримати. Вже нічого незміниш. Приїду та подам на розлучення.'
Разом з повідомленням було фото, на якому Наташа з коханцем.
Минуло два роки. Вони розлучилися. Не спілкуються. У нього нікого нема, Андрій сам, він нікого не шукав. Наташа була першим коханням і, мабуть, останнім. Наташа одна. Коханець одразу ж знайшов сто причин припинити стосунки, а вже через півроку одружився.
#2626 в Жіночий роман
#11092 в Любовні романи
#2614 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 15.02.2026