Роза

Роза планує переїзд. Допомогти напросился подруги. Ірина буде збирати речі, а Оля допоможе перевезти.

Переїзд взагалі не входив в плани дівчина. Два місяці тому Роза влаштувалася на роботу, яка їй дуже подобається. А зараз хахворіла бабуся і їй потрібна допомога. Забрати до міста любу бабую дівчина не може, адже живе в гуртожитку. Тому, на сімейній нараді, вирішили, що кращим варіантом буде переїзд. На роботі ходили я відпустити дівчину тільки тому, що вона буде працювати онлайн. Зарплатня менша, тому що менше годин праці, але все ж таки якісь гроші будуть. 

***

- Роза, це ти? Як вимахала, тебе не впізнати.

- Добрий день тітко Олено, я, а хто ж.

- Погостювати приїхала чи як?

- Та схоже що ні. Бабця захворіла, допомога потрібна.

- Ольга? Коли це вона встигла захворіти? Вчора тільки бачила, з побачення летіла на крилах кохання.

- З якого побачення? В неї тиск, вона ледь голос тягла по телефону.

- Ну не знаю що тобі сказати. Йди перевіряй. Я й так багато сказала.

Дівчина стояла мов вкопана. Зайшла до будинку, а бабуся щось готувала, запах на весь будинок.

- А я бачу мене чекають все ж таки,- сказала Роза.

- Ой, дівчинко моя, привіт.

- Що смачного на обід?

- В холодильнику суп, а це не тобі.

- А кому ж? Ти мене не чекаєш?

- Та звичайно не чекаю. Я тобі рада завжди, але чому без попередження?

- Ну як? Ми ж розмовляли у вівторок. Мама повинна була сказати, що я приїду.

- Так так, казала. Але я відмовилася. У мене все добре. Я, взагалі, зустрічаюсь з чоловіком. Тому мені не потрібна допомога, а навпаки.

- Я нічого не розумію. Я ж роботу покинула, це що за жарти?

- Я сама нічого не розумію. Але мені нема коли зараз займатися цим. В мене о 18 годині зустріч. Тому ти поки з'ясовуй з мамою, а я збиратися пішла.

Роза була в шоці від цієї новини. Одразу ж почала телефонувати мамі.

- Ти нічого не хочеш мені розповісти? Мамо, навіщо ти мене обманула? Бабуся не хвора, виглядає зовсім здоровою та щасливою. У неї, як виявилося, є кавалер, але про це ти мені, чомусь, нічого не сказала. Їй зовсім не потрібна допомога. Я не розумію, що відбувається. Ти можеш мені все це пояснити?

- Доню, вибач, адже аби я тобі сказала правду, ти б ніколи б не поїхала до неї. Я дуже переживаю, розумієш? Вона зустрічається з невідомим мені чоловіком, розповідає про кохання про плани на майбутнє. Які можуть бути плани в її віці? Це дуже добре що вона здорова та щаслива, але невідомо, що буде завтра, розумієш? Мені потрібно, щоб ти побула з нею, контролюй і мені все розповідай.

- Мамо, я влаштувалася на роботу, я дуже хотіла там працювати, ти ж це знаєш. Невже тобі все все рівно на мої бажання та плани?

- Вибач, вибач мене мільйони разів, але по-іншому я не можу. Зрозумій мене будь ласка. 

***

Минув тиждень. Роза завершила проєкт який їй доручили і потрібно було їхати до міста, щоб його показати директору. Бабуся була тільки за цю ідею.

- Звичайно, якщо треба то їдь. Але ж приїзди обов'язково. На свіжому повітрі ти маєш ще кращий вигляд. Та й мені потрібна допомога.

- Вже потрібна, засміялася Роза, а ще тиждень тому ти була проти.

- Та я ж все розумію. Старі люди як малі діти, можуть наробити таких справ, що потім важко вирішити. Та мені подобається, що мама прислала тебе, а не приїхала сама.

- Це точно. Степан Андрійович вже втік би, мама у нас важка в спілкуванні.

- Ой, насмішила. Але ти права.

- Ти знаєш, мені дуже подобається твій обранець. Я сподіваюся, що у вас все вийде. І я не приїду, не хочу заважати. Краще ви приїздіть до мене. Я буду вам рада.

- Добре Розонько, я залюбки.

***

Вже рік, як дівчина працює та спостерігає за коханням бабусі. Їхнім відносинам можна тільки позаздрити. Можливо і сама дівчина зустріне такого ж молодика і буде з ним щаслива. Але все потім, зараз тільки робота.