Аліна

Аліна переживає важкий момент. Після грипу у мами почалися ускладнення, вже два тижні вона не розмовляє, майже нічого не їсть, лікарі кажуть, що це депресія. Дуже важко, коли найрідніша людина в такому стані, а ще важче, коли ти не знаєш як допомогти. А тут, до ціх проблем, ще й кохана людина зробила боляче. Хлопець Аліни, Максим, пішов від неї. Пояснив цей вчинок тим, що не бачить майбутнього з нею тому, що вона ніяк не може бути тільки з ним, забути про інших. Та як вона може забути про матір? Весь рік, коли вони зустрічалися, Аліна не спілкувала з друзями. Тільки переписки, ніяких зустрічей. Але так хотів Максим, і вона піддалася, адже кохала. Та тепер, кожного дня, думає про те, що сама себе знищила. Вона залишилася сама, без друзів, без коханої людини, з хворою мамою.

Максим зателефонував о 10-й,якраз тоді, коли дівчина збиралася до магазину. Повідомив, що приїде забрати речі.

- Я заїду через годину, потрібно забрати костюм, завтра вже виходжу на роботу.

- Через годину я не зможу, заїдь зараз. І відключилась.

Не хотіла бачити його взагалі, тому й сказала так. Вийшла з квартири і попрямувала до магазину. Взявши все необхідне підійшла до каси. Як виявилося, забула гаманець вдома. І, не розуміючи чому, заплакала прямо в черзі. Поряд стояла дівчина, яка звернулася до Аліни, взяла її за руку та вивела з магазину. 

- Що сталося? Вам погано?

- Я вже не знаю як мені. Хвора мама, кохана людина покинула ще й гаманець забула. Все навалилось, все душить. Що робити?

- Я можу допомогти тобі?

- Та чим ви допоможете? Я й сама не знаю яка допомога мені потрібна.

- Розкажи, що з мамою?

Аліна почала свою історію. Розповіла про хворобу, яка була майже місяць, а потім про ускладнення, депресію , що лікарі не знають, що робити і тому мама вдома. Оля, так звали ратівницю, виявилася психологом, і запропонувала допомогу. Домовилися, що прийде сьогодні після роботи і спробує допомогти.

Прийшовши додому, Аліна помітила, що Максим вже заїзджав і заспокоїлися. Бачити його вона не хотіла. Пішла на кухню, потрібно щось приготувати, але ні руки ні голова не слухалися. Вирішила зробити каву. Сіла біля мами і почала розповідати, що сталося в магазині. За розповіддю промайнули дві години. Дівчина все ж таки пішла до кухні, потрібно приготувати суп. Коли закінчила приготування, оглянула на годинник. Вже 18, Оля не прийде, вирішила Аліна і ще більше зіпсувався настрій. Її думки перервало смс на телефон. Це була Оля, написала, що хвилин через 20 вже буде. Настрій змінився на гарний, дівчина підійшла до мами і сказала, що скоро прийде Оля і допоможе нам, вона в це вірить.

Стук в двері, це вона. Аліна відкрила двері і побачила Олю з купою пакетів. В пакетах були продукти. Дівчина була Здивована, але Оля сказала, що так потрібно, адже Аліна так і не купила нічого вранці. Дівчата зайшли до кімнати де була мама. Аліна представила їх:

- Мамо, знайомся, це Оля. Олю, це моя мама, Ірина Сергіївна.

-Ірино Сергіївна, приємно познайомитися. Ви знаєте, я розумію, що зараз не час, але я зовсім не вмію готувати. Живу з татом, завжди замовлю їжу, а хочеться свого чоловіка, одного в моєму житті, порадувати домашньою їжею. Допоможете?

Аліна була в шоці. Яка їжа, яке навчання? Хотіла щось сказати, але Оля перебила.

- Ви вмієте готувати м'ясо? Хочу м' ясо з картоплею, як мама готувала.

Як же здивувалася Аліна, коли мама посміхнулася і вперше за місяць, почала розмовляти. Встала, повільно, але дуже впевнено зайшла до кухні. Дівчата пішли слідом. Обидві сміялися, були веселі, а Аліна щаслива. 

Почистили картоплю, але нарізати Оля сказала мамі, щоб було правильно і смачно. Ірина Сергіївна дуже повільно почала різати картоплю, але дівчата побачили, що вона хоче це робити, їй подобається.

Через дві години все було готово. Аромат стояв на всю кімнату. Всі наїлися, було неймовірно смачно. Аліна поклала Олі з собою, але вона відмовилась, сказавши, що насправді вміє готувати. Домовилися, що завтра Аліна з мамою вийде до магазину, щоб купити інгредієнти на вишневий пиріг. 

Так минуло 10 днів. Мама прийшла до тями, депресії та апатії як і не бувало. 

- Аліночко, Оля прийде сьогодні?

- Так, обіцяла прийти. Але прийде з татом. Йому потрібно на вокзал, то заїдуть перед від'їздом.

- Потрібно щось приготувати. Може і в дорогу дамо. Оля ж не вміє готувати. Проводжатиме тата з пустими сумками, не правильно це.

Аліна посміхнулася і запропонувала приготувати мамин фірмовий пиріг. З яблуками. Мама забігала по кухні, а дівчина набрала Олю та розповіла, що у них відбувається. Дівчата посміятися і чекали на зустріч. 

Дзвінок і мама вже біля дверей зустрічає гостей. Відкривши двері вона побачила гарного, високого чоловіка з букетом білих троянд. 

-Добрий вечір Ірино Сергіївно, я Павло Миколайович, але для вас просто Паша.

- Добрый вечір. Тоді я просто Іра. Квіти для мене? Заходьте.

- Так, звісно для вас.

- А де ж Олечка? Ви не разом?

- А у них же справи якісь з Аліною, вы не знаєте?

Аліна вибігла з кімнати. 

- Мамо, не хвилюйся, ми скоро.

Оля чекала біля будинку. 

- Ну що там?

- Все добре. Я думаю, що це кохання з першого погляду.

Дівчата засміялася і пішли до кінотеатру, який поряд з будинком Аліни. Через дві години дівчата повернулися. Зайшовши до квартири вони почули сміх та веселі, голосні розмови. Все добре, вирішили дівчата. 

Ось так добре вже цілий рік. Дівчата стали найкращими подругами, мов сестрами. Мама Аліни та тато Олі живуть разом вже 5 місяців і планують одружитися. Аліна, яка дуже хотіла повернути Максима, змінила свою думку в той день, коли хлопець запропонував спробувати ще раз. Дівчина не хотіла страждань, зараз їй добре одній, а далі буде далі. Оля почала працювати в крутій фірмі. Їй все подобається. Забрала до себе навіть Аліну. Дівчата живуть разом, в квартирі Олі, і поки що не планують сердечных справ, адже час ще є, а кохання, якщо потрібно, то з'явитися.