Еліза і Макс. Знакова вечеря

Настав день,коли Ендрю мав приїхати до їх з Максом маєтку,щоб познайомити з своєю Марі. Еліз прокинулась того ранку в гарному настрої,адже це мав бути день,коли вона повідомить Максові щасливу новину: вони скоро стануть батьками.

Ліз дуже хвилювалась,адже хотілось справити гарне враження на Марі. Було обрано найкращі спальні для гостей і одна спільна. Лін не знала,як краще зробити,тому обрала обидва варіанти.      Спільна спальня була облаштована в світло—зеленому кольорі ,там стояло величезне ліжко з балдахіном,приліжкові тумбочки і маленьки стільчики для ніг.

— Марто, гуска з яблуками вже наготована?— запитала Ліз кухарку. 

— Так,пані,все готове до приїзду гостей.

  Ліз взяла на допомогу Марті ще двох дівчат— помічниць,адже ствл мав бути не звичайним..

І ось Сем,їх дворецький,повідомив,що вдалині видно екіпаж з гостями. За півгодини Ендрю з Марі стояли на порозі гостинної. 

—Еліз,люба,ти як завжди виглядаєш незрівнянно.— Ендрю поцілував в її в щічку і подарував букет прекрасних білих троянд. 

—Дякую,Ендрю,ти як завжди,мені лестиш. Негарно з твоєї сторони робити компліменти іншій жінці. —І  вона жартома посварилась пальцем на хлопця і розсміялась.

—Марі,кохана,вибач,я більше так не буду. Просто не втримався . Надіюсь ,ти мене пробачиш? — він зробив жалісливий ви і простягнув Марі такий самий букет білосніжних троянд. 

Дівчина розсміялась: — Як можна не пробачити людину,яка кається?!

 — Знайомтесь,це Марі,моя кохана дівчина.

Марі була брюнеткою з виразними рисами обличчя,стрункою,поважною. Сукня вишевого кольору вигідно підкреслювала принади дівчини.

   —Вечеря холоне,пані, — покликала до столу Марта.

Вони ввійшли у  білосніжну їдальню,яка розташовувалась на нижньому поверсі. Мужчини відставили стільці дамам.

 Вечеря минала невимушено,але щось в дівчині насторожило Еліз,хоча вона і не розуміла,що саме.

 Нарешті Ліз наважилась розрповісти гарну новину Максу. 

 — А зараз,шановні гості,я хочу повідомити вам гарну звістку. Максе,у нас буде дитина.

Макс хвилину сидів з закам'янілим обличчям,пж раптом підійшов до дружини ,підняв її на руки і почав цілувати її

—Дитина,у мене буде нащадок —,Макс не стримував емоцій—Ой,я обережно,тобі не боляче?

 — Ні ,коханий,все добре,не переживай — Еліз світилась від щастя.

— Максе,друже,я тебе вітаю. Щиро радий за тебе! Сподіваюсь,ви  на одному не зупинитесь?

  —Мінімум троє. — відповів Макс. 

 Еліз попросила покоївку показати гостям їх спальні. Гості вибрали роздільні.

Щасливі і задоволені Еліз та Макс піднялись до спальні Макса.