Ліна прокинулась зранку від легенького звуку відкривання дверей- авжеж,це був її коханий Мік. Як же ж вона любить його:почуття накрило їх неначе цунамі- швидко і нещадно). Одного разу сказавши "Кохаю" ,Лін зрозуміла різницю між словами "кохаю" і "люблю",хоча раніше вважала їх просто замінниками один одного.
Дівчина знала,що зараз буде найсолодший час для них обох: Мік виявлятиме всі свої найпотаємніші мрії і бажання. Навіть розуміючи,що він не повністю належить їй,Ліна відчувала,що вже ніколи все не буде як раніше. Це було щось більше ніж пристрасть,вогонь і лід,щось надзвичайно важливіше. Це було не просто відчуття,а впевненість. Впевненість у взаємності,але,нажаль,не в завтрашньому дні.
#1952 в Містика/Жахи
#10962 в Любовні романи
#2696 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 06.12.2021