142: Вона хоче слухача — він пропонує поради

— Я просто хочу, щоб ти послухав, — сказала вона. — Не вирішував. Не аналізував. Просто послухав.

— Звісно, розказуй, — відповів він, вмощуючись на дивані з обличчям “зараз я знайду суть і дам пораду року”.

— Я посварилась із колегою. Вона взяла мій проєкт, і тепер виглядає, ніби все зробила сама.

— То скажи начальству. Пиши офіційний лист. Або піди в HR.

— ТИ МЕНЕ ЧУЄШ ЧИ НІ?

— Ну так, я ж вирішую проблему.

— А я не просила вирішити! Я просила — послухати! Поспівчувати. Сказати: “Ого, яка неприємна ситуація. Тримай обійми.”

— Аааа... Обійми? Це ж теж стратегія. Психологічна. Добре, далі?

— І ще вона назвала мій одяг “дуже сміливим”.

— Можна було відповісти: “А твій — дуже 2007-го”.

— Ти знову…

— Вибач. Я не вмію мовчати, коли бачу можливість “удар у відповідь”.

Вона закотила очі. Він — губи. Вперше в житті намагався просто кивати.

— Я просто хотіла виговоритись. Без рішень. Без порад. Просто щоб хтось сказав: “Я з тобою. Ти права. Вона — жаба.”

— Добре. Ти права. І вона — офіційно жаба. Зеленого рівня токсичності.

Вона посміхнулась. Він — полегшено видихнув.

— І ще раз: якщо я кажу “послухай” — це не означає “проведи консультацію”.

— Зрозумів. Наступного разу — просто “ммм”, “ого” і “який жах”.

— І “ти неймовірна, що витримала”.

— Це вже VIP-пакет.

Бо любов — це не завжди про дії.
Іноді це просто — мовчати поруч. І тримати руку. Без вказівок.

📌 У наступній главі: “Вона чекає ‘вибач’ — він придумує мем”
🔔 Вона — про щирість. Він — про гумор. Але навіть вибачення бувають смішними, якщо від серця.