Жінки з Юпітера, чоловіки з холодильника

135: Вона обрала фільм — він заснув на заставці

— Нарешті! — сказала вона, вмощуючись з попкорном. — Знайшла фільм, який точно сподобається і мені, і тобі.

— О, клас. А довго йде?

— Дві години. Але обіцяю: ніщо зайве, тільки драма, гумор і трішки сліз.

— Слів багато?

— Ти ж обіцяв не заснути!

— Я не засну. Чесно. Максимум — відпочину очима.

Фільм почався. Вона — в захваті. Він — в положенні “горизонт + ковдра”.
Минуло 4 хвилини. Вона: “Ой, слухай, яка сцена!”
Він: уже тиша. І ритмічне дихання.

— Ти спиш?!

— Я… медитую.

— Під драму?

— Це така нова техніка. Через підсвідомість.

Вона кинула в нього подушкою. Він підскочив.
— Я дивлюсь! Просто… не з відкритими очима.

— Я пів години шукала цей фільм!

— А я пів дня працював, аби ти могла його дивитись на великому екрані.

— Працював? Ти ж сказав, що “слабо навантажений день”.

— Це було морально навантажено.

Вона зітхнула. Встала. Поставила фільм на паузу.

— Коротше, дивимось завтра. Але разом. І ти — з кавою.

— А якщо я знову?

— Тоді я обираю не фільм. А тобі будильник кожні 10 хвилин.

Бо любов — це не коли обидва бездоганні глядачі.
Це коли навіть один сон не скасовує вечір “разом”.

📌 У наступній главі: “Вона хоче ‘все разом’ — він хоче ‘трошки свого часу’”
🔔 Вона — про єдність. Він — про самоту. І як знайти баланс, не перетягуючи ковдру.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше