99: Вона хоче обіймів — він зайнятий телефоном

Вона сиділа поруч. Тихо. Згорнувшись у плед.

Вечір був довгим. День — емоційно втомлюючим. І зараз їй не хотілося нічого більше, ніж просто...
Обіймів.

Без слів. Без причин. Просто, щоб хтось доторкнувся і сказав: “Я тут. Все добре.”

А він…

Сидів з телефоном. Скролив.
Мем. Новини. Барахолка. “Як приготувати курку в мікрохвильовці за 5 хвилин”.
Його очі не були з нею. Вони були в екрані.

— Ти мене обіймеш? — спитала вона.
— Ага, секундочку, — буркнув він, не відриваючи погляду.

“Секундочка” тривала вже десяту хвилину.

І вона не злилась. Але — охолола.

Бо коли ти просиш тепла, а тобі кажуть “зараз” — це як просити повітря, а отримати “пізніше”.
Вона не повторила. Вона просто сиділа. І вже не чекала. Але все ще хотіла.

І тоді — сталося.
Він засміявся з якогось відео. Повернув голову. Побачив її.
Ту, що не дивиться на нього. Ту, що вже трохи не поруч, хоч фізично сидить за 15 см.

— Ти сердита?
— Ні.
— Просто хочеш, щоб я був трохи більше тут?
— Просто хочеться бути не на другому плані.

Він відклав телефон. Вперше за вечір.
Обійняв. Не механічно. А з відчуттям провини, ніжності й бажання все виправити.

— Вибач. Інтернет — нескінченний. А ти — одна. І єдина.
— Я не проти мемів. Просто я не мем. Я — тепла жива людина, яка іноді хоче, щоб її обійняли перша.

Вона розтанула. Не тому, що слова були ідеальні. А тому, що обійми — нарешті стали реальні.

Бо любов — це не коли в телефоні “все цікаве”.
Це коли хтось помічає, що ти хочеш тепла — і кладе гаджет. І бере тебе. Не заради фото. А просто тому, що треба. Тобі — йому.

📌 У наступній главі: “Вона просить вивести сміття — він каже: ‘Потім’”
🔔 Коли її прохання — сьогодні, а його “потім” тягнеться аж до повного баку, але з коханням теж можна підмести сліди.