97: Вона хоче подивитися фільм — він засинає на початку

— Сьогодні ввечері — фільм! — оголосила вона зранку, ніби прем’єру оголошувала вся країна.
— Ага, клас, — кивнув він.
— Але не просто фільм. А той, що ми давно збирались. Я навіть трейлер показувала!
— А, той з... емоціями?
— Саме він! І з тією актрисою, яку я обожнюю!

Вона чекала цей момент.
У неї був плед, чай, подушка під шию — повний набір для вечора «нарешті разом».
Він приніс попкорн. У футболці, в якій зазвичай «нічого не планується». Але погодився. Це вже було кохання.

— Готовий?
— Так. Увімкни, я вже зручно вмостився.

Фільм почався.

Перші хвилини — діалоги, глибокі погляди. Її очі — на екрані. Його — повільно закривались.
Вона помітила. Пішов 7-й хвилинний рубіж — і його подих став рівномірним.
Попкорн ще хрумів сам по собі. А він — уже в обіймах Морфея.

— Справді?.. — пошепки, більше до себе.

Вона подивилась на нього. Втомлений. Робочий день. І ця її “емоційна історія життя”, яку він обіцяв подивитись.
Вона зробила глибокий вдих. І поставила фільм на паузу.

— Заснув? — прошепотіла.
— М-м-м… — відповіло тіло.
— Все добре. Я знаю. Я подивлюсь сама.

І вона подивилась.
Плакала. Сміялась. Прожила цілу історію.
І весь час — з його рукою на своєму плечі.
Хоч він і спав, але тримав її. І це було важливіше за будь-яку сюжетну лінію.

На ранок він спитав:
— Ну як фільм?
— Чудовий. Але актор у мене був кращий.
— Я ж заснув…
— Але обійняв. І не відпустив. А це — сцена, яку я б передивлялась знову.

Бо любов — це не завжди спільний перегляд.
Це коли він засинає на початку, але обіймає до кінця. І в його сні — вона все одно головна героїня.

📌 У наступній главі: “Вона планує вихідні — він каже: ‘Побачимо’”
🔔 Коли вона хоче чіткості, а він — свободи, але десь між ними народжується план.