63: Вона веде бюджет — він бачить “мінус”

Її ранки починались із кави й Excel-таблиці.
Він — із кави й питання “чи залишилось щось на картці”.

Вона планувала витрати, як воєначальник: чітко, логічно, структуровано.
У неї були колонки: “продукти”, “транспорт”, “кава”, “емоційні покупки”.
У нього — одна колонка: “ой”.

— У нас знову мінус, — сказала вона, з підозрою дивлячись на звіт.
— Дивно… я ж нічого такого.
— Чек з доставки на 640 грн — це “нічого такого”?
— То ж зі знижкою було!

Вона намагалася навчити його записувати витрати.

Він — намагався пам’ятати хоч щось.
Вона питала:
— “Куди зникли 1200 гривень?”
Він відповідав:
— “Може… в емоції?”

Він вважав, що гроші існують, поки не зникають.
Вона — що вони зникають, якщо за ними не слідкувати.

— Я веду таблицю не для себе, а для нас!
— А я не витрачаю, а інвестую в щастя!
— “Ролтон” — це не щастя. Це наслідок інвестування без логіки.

Вона сиділа з калькулятором. Він — поруч, із тостом.
І питав:
— А скільки у нас ще є “на балабуси”?
— Що?
— Ну, типу, на “фігню”.
— Це в тебе вся колонка зветься “фігня”. І вона дорога!

Але попри все, вона не злилась. Бо знала:

Він старається. Просто інакше. І з карткою — як з пультом: користується, але не розуміє, як працює.

— Я хочу, щоб ми разом це вели.
— Я можу ставити “галочку” напроти “знову купив каву”?
— Це вже прогрес.

Бо любов — це не коли обидва фінансові генії.
Це коли один бачить “мінус”, але знає, що другий завжди знайде “як вийти в плюс”.

📌 У наступній главі: “Вона — про готель, він — про “може, намет?”
🔔 Комфорт проти пригод, подушки проти комарів — класика мандрівної драми.