60: Вона влаштувала SPA — він прийшов по шкарпетки

Субота. Тиша. Ванна кімната перетворена на SPA-зону.
Свічки. Піна. Маска на обличчі. Музика із серії “Звуки тибетського віника”.
Вона встигла прочитати “як правильно дихати”, увімкнути аромадифузор і повірити, що життя — прекрасне.

Релакс був на максимумі. Тіло — в теплому коконі. Душа — в космосі.
І тут… він заходить.

— Де мої чорні шкарпетки?
— …
— Ті, з принтом. Я ж не можу в цих! Тут дірка. Але естетична.

Вона не рухається. Дихає. Рахує до п’яти. На вдих. І до ста — на стримування.

— Любий…
— А?
— Це… моє СПА. Це момент тиші. Тепла. І ніяких носків.
— Та я швидко!

Він починає копатись у шафці, під музику дзвіночків і хвиль.

Зі стелажа падає рушник. Він ставить пляшку крему не туди. Закриває дверцята з грюкотом, який вбиває три Будди.

— Знайшов! Дякую! Люблю! — каже він і зникає.

Вона лежить. І тиша вертається. Але вже не та. Бо раз на хвилину — “а де фен?”, “ти бачила мій рюкзак?”, “я ховаюсь, але чи видно?”

— Все. Наступного разу я просто закриюсь і включу сигналізацію, — бурмоче вона.

Але він таки знову заходить. Тихо.
З чашкою чаю. І каже:

— Я залишу тут. І більше не турбую. Просто хотів сказати — ти така гарна, коли без шкарпеток і в піні.

Вона сміється. І вже не сердиться. Повністю.

Бо любов — це не завжди ідеальний релакс.
Це коли навіть якщо SPA-процедура переривається шкарпетками, усе одно тепло — бо він поруч. І приніс чай.

📌 У наступній главі: “Вона хоче море — він риболовлю”
🔔 Відпустка починається з карти мрій і закінчується снастями.