Жінки з Юпітера, чоловіки з холодильника

38: Як вони цілуються після сварки

Сварка була… соковита. Як стиглий гранат, що розлетівся на кухні.

Вони не кричали — вони виказували аргументи. Але з пристрастю, яка змусила навіть кішку піти у ванну.

— То я завжди винна, так?
— Я такого не казав!
— Але ти так ДИВИВСЯ!

Гучна тиша. Він пішов на балкон. Вона — на диван. Подушка — між ними. Як стіна Берлінська.

Минуло 47 хвилин. І 12 секунд.
Першою здалась вона. Але так, щоб виглядало, ніби просто проходила повз.

— Що ти там?
— Стою. Дихаю.
— Ну дихай далі. Але в межах пристойності.

І тут… Вони зустрілись очима.

Вона — з вологими зі злістю віями.
Він — з поглядом “ну пробач, я ж дебіл, але твій”.

Він підійшов.
Вона не відійшла.
І тоді — цілунок.

Не ніжний. Не голлівудський. А справжній.
Трошки злий. Трошки гарячий. Зі смаком борщу, сліз і любові.

— Це вибачення? — прошепотіла вона.
— Це “я тебе не відпущу навіть якщо ми будемо сваритись до старості”.

Бо любов — це не коли сварок нема.
Це коли навіть після сварки губи знаходять одне одного раніше, ніж гордість встигає втекти.

 

📌 У наступній главі: “Її улюблена пісня — його тостер”
🔔 Бо вона мріє про Coldplay, а він ставить хліб на режим "випалити".

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше