Жінки з Юпітера, чоловіки з холодильника

25: Як пояснити, що “посуд сам не миється”

— Це що таке? — спитала вона, дивлячись на вежу з тарілок у раковині.
— Післясвятковий пейзаж, — відповів він. — Атмосферно.

— Ти поїв. Чому не помив?
— Я подумав, може він… ну… сам висохне.
— Він не рослина!

Вона стоїть. Тарілки — стоять. Він — лежить. Рівновага. Але не в її душі.

— Я не проти мити. Але якщо одразу! А коли через два дні — це вже археологія!
— Ну я… не хотів тобі заважати.
— Заважати?! Чим?! Зі шваброю в одній руці і образою — в іншій?

Це було не просто посуд. Це була символіка.

Вона бачила: “Я тебе поважаю — тому мию”.
Він бачив: “Ну я ж не забув. Просто відклав. На трохи. На років зо два…”

— Тобі важко помити?
— Ну… як сказати…
— Скажи “мені лінь”, хоч чесно буде!
— Мені лінь. Але я тебе люблю. Це не враховується?

Вона мовчала. Але в її погляді вже стояв антибактеріальний гнів.

— Наступного разу, коли ти лишиш посуд, я зроблю з нього інсталяцію. Назву “Хто в домі господар?”
— А я виставлю її в Instagram з хештегом #ХудожнійБезлад

Вони посміялись. Але він таки помив.

Бо любов — це не коли “посуд сам миється”.
Це коли ти знаєш, що йому важко — але все одно миєш. А потім разом жартуєш, що цей дует — кращий за будь-яку посудомийку.

 

📌 У наступній главі: “Побутовий бюджет: вона Excel, він — 'ой’”
🔔 Де цифри мають значення, а слова “я думав, воно безкоштовне” — не працюють.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше