18.

      Через кілька днів після зустрічі з Борисом Орися побачилася з Наталею та Аліною. Вони вже давно стали для неї дуже близькими, і вона не соромилася розповідати їм свої таємниці. Дівчата зібралися в Аліни. Господиня заварила запашного чаю, дістала тістечка, і, поки сталося таке диво, що всі троє малюків заснули, мами поспішили попліткувати.

— Орисю, ти виглядаєш невиспаною, — зауважила Наталя. — Арсенчик вередує?

— На щастя, ні. Але маю багато роботи з англійської — хлопці за тиждень стільки всього накидали. Та я не жаліюся: мені це подобається, ще й гроші заробляю.

— Яка ти молодець! Послухай, може, тобі цього року вступити в університет? — запропонувала Наталя.

— Я планую. Уже й на ЗНО подала заявку. Але маю до тебе прохання, Наталю: чи приглянеш у цей час за Арсеном?

— Звісно, пригляну. Могла б і не питати.

— Ой, Наталю, і в мене є питання, — Аліна, яка до цього переписувалася в телефоні, раптом з надією поглянула на подругу. — Післязавтра в мене зустріч із власником будівлі, яку я планую взяти в оренду.

— Все-таки вирішила відкрити магазин? — запитала Орися.

— Навіть не знаю. Трохи страшнувато, але треба з чогось починати. Батьки дають стартовий капітал і пропонують займатися, як і вони, продажем канцелярії. Обіцяють допомагати порадами. Не впевнена, що це зовсім моє, але все ж спробую — аби лиш початок був вдалим. То що, Наталю, не відмовиш? В Орисі не прошу — у неї англійська.

— Ну як я можу вам обом відмовити? Адже ви — єдині близькі мені люди! Навіть не уявляю, як би жила без вас.

— А ми без тебе! — майже водночас відповіли дівчата й засміялися.

І відразу ж почувся плач із дитячих колясок: усі мами швидко підвелися й кожна побігла до свого малюка.

      Такі посиденьки тепер були нетривалими. Маленькі діти потребують режиму, тож через годину-дві подруги змушені були попрощатися. Орися та Наталя поїхали додому, а Аліна залишилася з маленькою Вікою. Вона швидко скупала й уклала донечку спати, а сама сіла за розрахунки.

       Аліна давно мріяла про власний бізнес. І саме зараз, як вона вважала, настав слушний час. Вона до півночі сиділа над цифрами, а потім її зморив сон.

       Орися, прийшовши додому, теж помила, нагодувала й уклала спати синочка, а потім взялася за переклади текстів з англійської. Їй довелося просидіти майже до першої години ночі. Коли вона лягла в ліжко, вирішила перевірити, чи є повідомлення на телефоні. Було лише одне — від Бориса: хлопець запрошував у кіно. Орисі страшенно захотілося піти, але їй було незручно знову просити Наталю посидіти з малим.

      Наталя теж вклала свою донечку спати. Але вона нікуди не поспішала. При м’якому світлі нічника жінка спостерігала, як засинає її маленька красуня: пухкенькі рученята підняті вгору, губки злегка прочинені, носик ледь чутно сопе, а довгі темні вії м’яко лежать на рум’яних щічках. Наталя часто любила милуватися донькою — це було її улюбленим заняттям.  Вона розуміла, що і Аліна, і Орися намагаються якось заробити грошей. А в неї не було жодних ідей… Та якось потрібно і їй ставати на ноги.