2

Кав'ярня "Сова"  відкривалася раніше за інші. Валентина любила приходити сюди, коли ще не всі столики зайняті. Але сьогодні свято Закоханих.  Тому сьогодні тут було людно ще зранку. Серця на вітрині, рожево-червоні стрічки, парочки, які робили селфі з таким виглядом, ніби любов треба зафіксувати, інакше вона втече.

Вона струснула зі свого  пальта сніжинки. Довге каштанове волосся ковзнуло по плечах. Вона не фарбувала губи яскраво - лише трохи рожевого блиску, румяни на вирлицях. Темно-синя сукня під пальтом, високі чоботи, легкий аромат ванілі.  

Вона виглядала не як жінка, що шукає кохання. А як жінка, яка може його не потребувати. 

І тут вона побачила, що  її улюблений столик біля вікна був зайнятий.

Чоловік у темному пальті сидів із букетом рожевих тюльпанів. Високий. Спокійний. По чоловічому привабливий. Руки великі, впевнені. Темне волосся трохи неслухняне, ніби він не надто старався виглядати ідеально.

І його очі.  Теплі. Не метушливі. Не оцінюють.

Валентина підійшла.

— Вибачте. Це мій столик.

Він підняв погляд. І на секунду завмер. 

Ось вона, -  подумав Олег.  

Він бачив її фото в додатку. 

Але фото не передавало руху. Того, як вона трохи піднімає свою брову, коли говорить. Того, як вона тримається - ніби знає собі ціну, але не виставляє її на показ.

Він одразу впізнав.

— Ви Валентина, - сказав він спокійно.

Вона примружилась. 

— Залежить від контексту.

— У мене простий. Ви скасували побачення. 

Повітря між ними стало густішим. 

— А ви…  Олег?

— Так. 

— І ви все одно прийшли? 

Він злегка всміхнувся. 

— Я вже був у дорозі. Подумав, що якщо мене скасували, це ще не означає, що я маю скасувати ранок. 

Вона дивилась на нього уважно. Не ображений. Не саркастичний. Не агресивний.

Це її здивувало.

— Ви не сердитесь? 

— Трошки, - чесно сказав він. -  Але більше мені цікаво.

— Цікаво що? 

— Яка жінка скасовує побачення в День закоханих.

Валентина зняла пальто повільніше, ніж планувала. 

— Та, яка  не хоче робити вигляд.

Він посунув букет убік і кивнув на стілець. 

— Тоді, може, замість побачення… кава? 

Вона мала піти. Мала сказати щось холодне й правильне. 

Але замість цього сіла.