"Дай, Господи, сили жінкам..."
"Потрібні рішення найлегше приходять у тиші..."
"Облиш, Драконе, у всіх у нас свої розрахунки..."
"По факту, від тебе не дітись нікуди..."
"Ти знаєш, де заховано ключі від осіннього раю?"
"Затиснутий жовтень у колір..."
"Він буде заперечувати все..."
"Свою оголену, відверту відмову..."
"Жінкам завжди важливо знати про наслідки..."
"Вони б могли змагатись у вправності..."
"Припустимо, це буде схоже трохи на тези, трохи – нотатки..."
"Я пробачаю тобі твою нестерпну байдужість..."
"Я вже можу зовсім не відповідати..."
"У тому відчуженні, яке притаманне лише листопаду..."
"Листопад, як завжди, відвертий..."
"На темному синьому небі сходить блідий молодик..."
Спільні слова
"Не хочу, щоб дохли люди-верблюди..."
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
"Я вже можу зовсім не відповідати..."
Я вже можу
Зовсім не відповідати
На чиїсь очікування або забаганки.
Мені вже легко,
Хоч іноді прикро знати,
Що після ночей
Неодмінно приходять ранки,
Де все стає на місця,
Де не вводять в оману
Слова й придушені обіцянки,
Де загалом немає самообману.
Коли не хочеться ставити
І тим більше відповіді давати
На питання, які втратили значення.
Коли немов «прощавай» чи то «вибачай»
Звучить чиєсь «до побачення».
Коли вже не може зачарувати
Чиясь незбагненність і таємничість,
Де нарешті відчай уже не відчай,
Де розгубленість також не личить.
Я вже можу тримати відстань
І завершувати незрілі стосунки,
Не виправдовувати брехню,
Не шукати причини,
Не робити якісь розрахунки.
Тепер набагато простіше бачити,
Де щирість, а де так,
Тільки наполовину.
Де лагідність
Може нічого не значити,
І навіть за приємною маскою
Впізнати справжню людину.