Жінка як вона є

"Свою оголену, відверту відмову..."

Свою оголену, відверту відмову

ти прикриваєш напівправдою

із сумнівів, вагань і втоми.

Мені деякий час буде боляче,

та все минеться скоро.

При зустрічі

ти будеш відводити погляд,

щоб не побачити

в моїх очах цього болю.

Будеш полегшено дихати,

констатуючи в них порожнечу,

і все-таки шукатимеш із надією

ознак моєї закоханості,

паралельно складаючи плани на втечу.

Мої вірші залишаться нагадуванням

про те, що втрачено.

Твої координати будуть прагнути

повернутись до сталості,

хоч їм не даватиме спокою

моя зрима і незрима присутність у пам’яті.

І в снах твоїх невідступність мого навідання

буде бентежити більше, ніж якби то були

сотні слів моєї образи.

Але тобі достатньо того, що було у минулому,

Мені – і вічності буде замало.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше