"Дай, Господи, сили жінкам..."
"Потрібні рішення найлегше приходять у тиші..."
"Облиш, Драконе, у всіх у нас свої розрахунки..."
"По факту, від тебе не дітись нікуди..."
"Ти знаєш, де заховано ключі від осіннього раю?"
"Затиснутий жовтень у колір..."
"Він буде заперечувати все..."
"Свою оголену, відверту відмову..."
"Жінкам завжди важливо знати про наслідки..."
"Вони б могли змагатись у вправності..."
"Припустимо, це буде схоже трохи на тези, трохи – нотатки..."
"Я пробачаю тобі твою нестерпну байдужість..."
"Я вже можу зовсім не відповідати..."
"У тому відчуженні, яке притаманне лише листопаду..."
"Листопад, як завжди, відвертий..."
"На темному синьому небі сходить блідий молодик..."
Спільні слова
"Не хочу, щоб дохли люди-верблюди..."
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
"Він буде заперечувати все..."
Він буде заперечувати все,
що можна було взагалі заперчити:
свою самотність, біль і приречення.
Навіть принципове своє заперечення.
Він буде бентежитись уночі
від тиску і від аритмії,
від тих, хто прийде уві сні
дивитись на те, як він закопує мрії,
дивитись із докором і печаллю,
з усепрощенням, як в очах Богородиці.
Будуть питати, як на Страшному суді:
«Чи справді добре бути самотнім?»
Уперто він далі буде мовчати,
слухати, сперечатись в душі,
в думках знов і знов програвати,
все те, що міг він сказати,
але сказати так і не зміг.
Як добре, що тепер він буде мовчати,
не смітити словами, не ставити ґрати,
не порушувати крихку рівновагу…
Легше тепер говорити, коли він буде мовчати…