Жінка як вона є

"Затиснутий жовтень у колір..."

Затиснутий жовтень у колір

між двох монохромних світів,

Та хто ж переймається,

що листя зів’яле,

і зранку тумани гливкі?

Не тривожить, що прохолодою пахне,

І мерзнуть пальці в довгих

надвечір’ях міських,

Зате приємно шурхотить під ногами

барвистий килим –

подарунок кленів-беріз.

Не бентежить, що ночі жовтневі

ще не зустріли

скупих заметілей зими,

Що ранки в очікуванні на двірників

і не питають у хмар про дощі…

Я б закохалась в осінні роскоші,

в її спокій і сухість тиші,

Вийшла б із ними прощатись

тремтливо, з римою блюзовою,

у чобітках з мигдалевої замші

і пальті гірчичного кольору.

Була б такою ж оксамитовою,

якою буває осінь у жовтні.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше