Жінка як вона є
"Ти знаєш, де заховано ключі від осіннього раю?"
Ти знаєш, де заховано ключі від осіннього раю?
Не знаєш? А мені, здається, я знаю.
У вогкій землі під покривом мідного листя,
У траві, що так прагне позолотитись,
У холодних вранішніх променях крізь сірі тумани,
У теплій ковдрі, віршах, у філіжанці кави.
У протягах, що все-таки кличуть,
У повітрі осені, що осінній жінці так личить.
Ти відчуваєш, як щем потроху торкає
Осінніх струн, закоханих у тишу і спокій?
У їхньому співі вже й смутку немає…
Лишається тільки дорога.
Так все зайве й віджиле зриває вітер,
Так горизонти видніються чітко.
Так самотня птаха розправляє осінні крила:
Хоч до неба далеко, та землі триматись не сила.
В її осінньому подиху уривки втоми і вдосталь свободи,
Вона ще вона… і вже не належить нікому.
Ти знаєш, як віднайти ключі від осіннього раю?
Ти знаєш… А чи я насправді це знаю?
Відредаговано: 15.11.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
