Жінка як вона є
"По факту, від тебе не дітись нікуди..."
По факту, від тебе не дітись нікуди.
Ти мовби ніде, і ти ніби всюди.
Ти проник у кожну клітину,
У мозок, в суглоби, в судини,
У повітрі – в усіх його атомах,
Де видих і вдих – для мене з оплатою.
Ти з кров’ю течеш по запалених венах,
Наче вірус в усіх моїх мікросхемах.
Серця змінюєш ритми,
Виграєш усі наші битви,
Програєш усі наші спори,
Зриваєш затвори,
Міняєш кордони,
Даєш ляпаси,
Стоїш на колінах.
Ти винен у всьому.
І ні в чому не винен.
Ти мов цвях у мою домовину,
Та хіба ж ти можеш визнать провину,
Хіба ж ти можеш бути інакшим,
Бути уважнішим, чутливішим, м’якшим.
Не зривати насильно мої всі забрала,
Неначе ти в ролі якогось вандала,
Не пробивати списами усі мої лати…
Чи можеш… чи можеш ти просто кохати?
Відредаговано: 15.11.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
