18

Проснулася я серед ночі, одразу відчула як сильно обнімає мене Нік.Лежу я до нього спиною.Не знаю скільки я проспала, але зараз я захотіла в тоалет.Тому спробую вирватися з міцних обіймів Ніка.Він інуєтивно ще сильніше прижимає однією рукою до себе.Я довго терпіти не зможу, тому піднімаю руку Ніка і пробую встати з ліжка.

Несподівано Маршал дьоргає мене за руку, мене знову міцно обнімають руки Ніка.

-Куди?-скрізь сон запитує він.

-Емм... Мені потрібно в ванну кімнату.-відповідаю я і Нік мене відпускає.Тепер я можу спокійно йти робити свої справи.

Проходжу біля тумби, поглянула на годинник.

Капець.

Вже третя година ночі, я так довго проспала, але виспалася.

Поки я мила руки мене різко заболів живіт, я аж видала слабкий стогін болі.В мене таке буває рідко, але я знаю причину.Я вже давно нічого не їла, як тільки згадала про їжу неприємний больовий спазм повторився.

Я виключила воду, швидким кроком вискочила з ванної і навіть не подивилася чи спить Нік.

На розумі було тільки одне:хутко найти собі їжу.

Чимдужче спустилася вниз, прошмигнула на кухню. Ледве знайшла вмикач, включила світло і підійшла до холодильника.Відкрила ходильник, моє лице було замучене і розчароване.В Ніка була паро сендвічів які спортилися, їжа яка вже була не придатна для вживання, декілька алкогольних напоїв.

Чудово, користі від холодильника ніякої.

Можливо тут є пластівці або щось подібне.

Розчаровано закрила холодильник , потім почала шарити по шафах і полицях в яких лежало не те що ставлять туди нормальні люди.Я відкривала все, що мені попадалося , мені було всерівно який вони звук видавали.Залишилося переглянути ще дві полиці, перш ніж мене відволік хриплий голос.

-Що ти тут робиш?-я підняла очі і побачила Ніка в одних домашніх штанах.Він був з голим торсом і свої руки він схрести в грудях.Мої очі бігали по його торсу, скільки разів я його бачила, але зараз він прекрасний.

Мама роди мене назад!Він Аполон!

Не знаю скільки я на нього ще б пялилася , але мій живіт видав голосний звук який безсумнівно чув Маршал.

-Якщо я зараз нічого не з'їм , то буду дивитися на тебе як на їжу!-серйозно сказала я.

-Ти серйозно?Ти не похода на канібала -я облизала губи і Нік це побачив, від його в нього розширилися очі.

-Я хочу їсти, ти маєш мене погодувати! Навіть рабів і в'язнів годують!Що ти їсиш, дивися який здоровий не повітря їсиш?-морозила я всякі дурниці, бо думала тільки про їжу.Нік голосно розсміявся і підійшов до мене.

-Я подумав, що ти знову втекла, пішов подивитися що таке шуршить на кухні.В побачив, що моя дівчина шарити по моїх полиця в пошуках їжі.-куди поділися мої емоції , зараз я вела себе як завжди.Цієї миті перед собою я бачила чоловіка який винин мені їжу.

-Ти в курсі , що там- я показала пальцем на шафу-має стояти: нутела,пластівці,каші всякі і молотків сиропи.-я задумалася про солотке і потягнула палець в рот.

-Малишка, ти така смішна!-він обняв мене і поклав свій підборідок на мою голову.Я дивилася в одну точку і придумувала який солоткий дисерт я хочу.

-Нік я хочу шоколад!

-Мггг....

-Давай замовим хоча б піцу?-почала просити його я.

-А мені сподобалася твоя ідея про те що ти хочеш мене з'їсти .Може повернемося в спальню і ти покажеш як ти будеш це робити?-він закусив губу і я його легенько вдарила в плече.Мій удар для Ніка як кусає комар.

Він засміявся, а пішла на пошуки телефону.

Телефон напевно на верху.

-Ей, ти куди?-почула за собою я.

-За телефоном!Я замовлю піцу!Ти ж не хочеш мене погодувати!-прошипіла я і продовжила свій шлях.Вже почала йти по сходах, навіть пройшла половину сходів, але мене нагло відірвали від землі і спустили на низ.

-З чого ти взяла, що я не хочу тобі дати їсти?Просто ти така смішна, такою я тебе ніколи не бачив.Це було дуже мило.-сказав він мені на вухо-Піцу сюди не можна замовляти.Ти адресу ж не знаєш.

-Чому не можна.Я скажу щоб привезли тобі піцу, ти тут ніби король.-з насмішкою сказала я.

-Ніхто не знає де я живу, тільки деякі з людей знають про це. Я хочу щоб і дальше так залишалося!

-Що? Це означає я сьогодні не поїм.- засмутилася я.

-Ні, поїсиш. Я зараз скажу Джо і він привезе нам їжу.

-Навіщо?Чого будити людину яка зараз спить? Не можеш з'їздити в самий?

-Навіщо це мені робити якщо я можу доручити це іншому чоловікові.-спокійно сказав він.

-Тому що Джо зараз напевно спить.

-Ти ж хочеш їсти?-Запитав мене Нік і потягнувся до телефону.

-Я хочу , але це буде неправильно! Давай самі їздимо за їжею!-стала вимагати я, на мої слова Нік встав, підійшов до мене і підняв міє підборіддя.Тепер він пильно дивився мені в очі.

-Що я тобі говорив з приводу того щоб ти мені не вказувала, що я маю робити.-мій страх знову почав появлятися, Нік це побачив і усміхнувся.

-Ну так що мені дзвонити до Джо-сказав він він і покрутив телефоном переді мною.

-Ні!-живіт мій думав інакше, тому я видала стон болю.

-Ясно!-сказав Нік і набрав номер Джо.

Я здивувалася Джо підняв слухавку телефона майже сразу.

-Так,Джо.Це я.

-В мене для тебе є діло.Піднімай свій зад і тащи його до машини.Мені треба щоб ти привіз піцу і ще де що, напишу тобі в Смс.