17

Поцілунок затягнувся на довго.Я усміхнулася коли Нік самий перервав наш шалений поцілунок.

Нік побачив , що усміхнулася і зрадів.Йому самому починає це подобатися.

-Піца?-запитала я.

-Хочеш їсти?-Запитав він.-Ти маєш бути голодною після такої ночі.-він підмигнув мені і відпустив.

Я кивнула і пішла до столу де на мене чекала піца.

-Мала?-поеликав мене Нік в той час,як я закинула кусок піци в рот.

-Ммм...-промичала я, так як я не могла відповісти ,в чому викликала посмішку всіх хто перебував в цій кімнаті.

-Може ти привітаєшся з іншими.Не вчися в мене поганого.-він підмигнув мені і я виновато усміхнулася.Подивилася на хлопців які ще поглядали на мене з посмішкою.

-Вибачте, привіт.Хлопці!-ніяково помахала я їм рукою І збентежелася , бо нарешті згадала , що сиджу в одній футболці Ніка.

Я навіть трохи почервоніла, але почуття голоду перемогло.Тому я продовжила вживати піцу.

-Лай ти подзвонив в РАЦС?-запитав Маршал, чим збентежив мене.

Навіщо це йому?

-Так.Післязавтра в 12.40 потрібно бути там.-Нік , що з кимось одружується.

В моїх очах починають проявлятися сльози і я не витримую.Біжу на гору в ванну і даю волю сльозам.

Навіщо він зі мною грається.Ось де він пропадав всі ці ночі,напевно ходив до любовниці.Щоб не спалитися після неї приходив додому. Задля чого я йому була потрібна.Заради чого він казав, що я його дівчина,але це не так. 

Для того щоб мене зламати.

Якщо він хотів це зробити то він домігся свого.Тепер я зломана іграшка якою погралися і викинули як не потрібну.

Тепер я розумію, що закохалася в Маршала.

Від одної думки , що він одружується мені стає гірше.

Виновник цього обізвався.

-Берта, що трапилося?-схвильовано запитав Маршал.-тобі погано?-він спробував відкрити двері, але я їх закрила на защолку.

-Так.Я не хочу тебе чути , а ні бачити!Сволоч!-прокричала я.

-Відкрий двері і ми нормально поговоримо-сказав спойно він.

-Ні.Я не хочу тебе бачити!Зрадник!

-Мала, відійди від дверей.Я не хочу тебе ранити!

-Ти вже мене поранив, ранив в саму душу.Ти її вбив.-сказала я і відійшла на всякий випадок раптом він захоче вибити двері.

За одним разом Маршал вибив девері, підійшов до мене і подивився мені в очі.

-Чого мені тебе вбивати.Що ти собі вже надумала?-запитав він, а я продовжувала плакати.

-Ти маєш ко-охан-нку і хочеш на ній одружитися!-не витримала я захлебнулася сльозами.

-З чого ти взяла, що я когось маю?-він взяв мене на руки і поклав на ліжко обперся двома руками об ліжко, і уважно стежив за мною.

Я трішки почала заспокоюватися.

-Ну ти ж приходив пізно до дому,а те-епер одружуєшся-захникала я.

-Приходив пізно я через те що розбирався з Джеком, не хочу щоб якась погань ходила по вулицям мого міста, тому немає в мене ніякої іншої жінки .Я покохав тебе!-остані слова сказав він мене на вухо.

-А навіщо тобі потрібно в РАЦС?-запитала я.

-Не мені потрібно,а нам.Ми з тобою одружуємося післязавтра.-доповнив він.-тепер тобі все ясно?

Я була приголомшена, ми з Ніком одружуємося.

Чого він мені це раніше не сказав?

-А тепер мала ти будеш відповідати за те що вчнила.

-Я готова до твого покарання-ігристо сказала я і ми поцілувалися.