14

-Що , бл*ть , сталося Берта?-майже ричав Маршал в трубку телефона,слухаючи мої всхлипи.

Я не зразу почала говорити,тому що була ще налякана.

Через 20 хвилин очікування, чорний автомобіль зупинився перед мною, з задньої дверки вийшов Маршал.Він стояв біля мене і жорстко дивився в мою сторону.

-Я просто поїхала в аеропорт.

-Навіщо ти поїхала в аеропорт?-заорав Нік , приваблюючи увагу всієї вулиці.Я побачила ,що декілька людей пробують пошвидше піти знаючи, що тут замішані люди Маршала.

Заглянувши мигцем в машину в якій сидив Джо втупившись в свій телефон.

-Я ,е-е,...-я пробувала найти виправдання,але дивилася вниз,боячись глянути на Ніка.Зараз він весь кипів і здавалося , що він хоче пробити стіну або щось ще.

-Ти побувала втекти?-голосно заявив він , заставивши мене глянути на нього-Негайно ,Берта дивися мені в очі.Чорт возьми , дивитися на мене коли я з тобою говорю.І, будь ласка,встань з землі нехватало щоб ти щеза хворіла.

Я без мовно зробила те що він мені сказав, але відступила від нього і сперлася на стіну .

-Ти думала, що змогла втекти?Та я б тебе з того світу достав-Схрестив руки сказав він.

-Я не могла превисти свої емоції в порядок.-почала Оправдовуватися я.

-Ти думала якщо втечеш від мене то і втечеш від своїх моцій.-Саазав він з насмішкою.

-Знаєш я зрозуміла одне, що починаю в тебе закохуватися.

-То чому ти вирішила втекти?Скажи Берта.

-Я злякалася.-відповіла я.

-Що сталося в аеропорту?

-Чоловік в формі охорони потощив мене в один з коридорів-Обясняла я, наморшив брови-він був хмм... високий з голубими очима.

-Мені наплювати як він виглядає-обірвав мене Нік, махаючи рукою- скажи,що сталося!

Я відповідала тихо , бо Маршал все більше і більше злився.

-Він сказав, що він працює на Джока.

-Джека-поправи мене Нік на цей раз в його очах я побачила переживання-Що він робив?Він торкався тебе?

-Він сказав , що хотів відімстити за Джека або щось ще.Він хотів зробити це на мені.-сказала я.

Моє тіло дьоргалося від спогадів які сталися півгодини тому.Це все ще було в моїй пам'яті.Я згадала як чоловік достав ніж і говорив про відправку послання.

-Він хотів переслати послання через мене.В нього в руках був ніж і ...

-Той чоловік торкався тебе!-здавалося , що це єдине, що його хвилює.

Я проігнорила це запитання і почала розказувати дальше.

-Я втекла скариставшись балончиком для само захисту.Я не бачила чи йшов він за мною.-Мене почало тошнити , ненавиджу цю емоцію перед Ніком.Швидко моргаючи я старалася розвіяти ці почуття.

Мені було потрібно якісь відчуття, всеодно які головне щоб були.І було б не погоно якби Нік сказав ,що все буде добре .

-Виродок!-кричав Маршал і зжимав руки в кулак- Він тебе торкався!Він мав знати,що мою дівчину ніхто не має права торкатися!

-Нік?-тихо запитала я , а сльози почали литися градом . Я надіялася , що він скаже, що все буде добре.

-Джо,втіш Берту.

Хто дочитав нову частину докінця сподобалося-постав лайк автору.

Ваш відклик, коментарі і сердечки дуже мотивують нас з музою на продовження!